"Imagine War" — це повна версія документального фільму Владислава Пятіна-Пономаренка, створеного на основі 75-денного відеощоденника з Маріуполя під час боїв та облоги міста.
У Дніпрі троє людей загинули, серед них – дитина. 19 постраждалих, з них четверо – діти. Восьмеро – госпіталізовані.
Внаслідок нічної ракетної атаки в місті є руйнування одразу на кількох локаціях.
Знищені житлова двоповерхівка та гараж. Пошкоджені 13 багатоквартирних й 2 приватні будинки, 30 авто. Понівечено корпуси лікарні.
Щойно пролунали вибухи, на допомогу людям примчали всі служби – ДСНС, "швидка", поліція. Працюють і благодійники. Організовані гаряче харчування та напої. Також місцевим надавали психологічну підтримку. Комунальники вивезли вже 80 т будівельного сміття.
Давайте я поясню дуже простими словами. Бо майже всю ніч не спав.
На жаль, ми всі звикли до війни. Ми, іноземці, весь світ. Людина така істота, що звикає до всього.
Обстріли кожного дня - для нас майже «нова реальність». Але за інформаційним шумом , що триває кожного дня: «уламки дрона впали на багатоповерхівку», «в результаті роботи ППО», бла-бла-бла, ми почали забувати, що коїться насправді.
Це не просто «двухплверхова будівля». Це - звичайний житловий будинок на 8 квартир. Вчора ці вибл@дкі влупили в Дніпрі балістичною ракетою в житловий будинок.
Ніякі не «уламки».
Жодних військових цілей поруч.
Пряме.
Влучання.
В житловий будинок.
На 8 квартир.
Цивільних людей.
Балістичною ракетою!!!
Поруч ще один такий же житловий будинок зруйнований.
У полоні мене вважали буйним. Герой України Владислав Задорін потрапив в полон на острові Зміїний. Спочатку агенти російських спецслужб ставились до нього та його побратимів добре, проте коли стало відомо, що росія не зможе захопити Київ, у полонених почались проблеми. Владислава постійно перевозили, в колоніях почались катування, його обливали водою та били струмом, інших полонених ґвалтували. Владислав двічі намагався покінчити життя самогубством. За 679 днів полону він втратив 60 кілограм ваги. Історію Героя України дивіться на Армія TV.
Майже два з половиною роки перебував у російському полоні оборонець Маріуполя Сергій Овчаренко. Кілька тижнів тому, під час чергового обміну полоненими, військовослужбовця повернули в Україну. Про пошуки свого сина, місяці очікування обміну та мить зустрічі розповіла його мама, Галина Овчаренко.
Увечері 25 жовтня російський "Шахед" влучив у багатоповерхівку в Солом'янському районі Києва. Дрон влетів у кімнату до 15-річної дівчинки - вона загинула. Ще 6 людей були травмовані. Що лишилося від квартир після удару - дивіться в сюжеті каналу
Олександр Алфьоров, кандидат історичних наук, офіцер 3-ї штурмової: «Русь – це ми. Мономах – взірець. Хмельницький – стратег. Виговський – розробник аналога ЄС. Скоропадський – найпрогресивніший з Української революції. А наші союзники найкращі ті, які через країну».
де ми? Китаїв у Києві
дачі Лисенка, Лесі Українки, Грушевського
історичні місця під забудову: дозволимо?
тато воює: дрібні діти не впізнають батьків
з чого починається Україна?
історія переможних битв, але не воєн
і тільки Мономах без помилок?
стратег Хмельницький і фейки
Виговський і задум аналога ЄС
Скоропадський і земля
Бандера і ліс: про що шкодував?
тоді і зараз: величезна конкуренція еліт
воювали «зі степом»: вигравали битви, програвали війни
Спадковість російських традицій вражає, адже перше, що роблять солдати російської армії на будь-яких захоплених територіях — облаштовують катівні, у яких потім вбивають. Один з наймасовіших актів такого терору стався влітку 1941 року, коли у відповідь на стрімкий наступ нацистської Німеччини, совєтська армія відступала. Та перед цим енкеведисти встигли вбити понад 20 тисяч вʼязнів. Спочатку на заході України, а потім — і в інших регіонах.
Мова – це те, що окупант намагається забрати в першу чергу. Українська мова – жива, міцна, як наш народ. Вона давня, але вічно молода. Вона об’єднує покоління і відкриває шлях у майбутнє.
росія активно заселяє своїми громадянами захоплені території України - російські військові, бізнесмени, будівельники, вчителі масово їдуть на окупований Донбас за доступними квартирами, високими зарплатами та швидкою кар'єрою.
"Танкіст" - розвідник 1 ОШБ ім. Дмитра Коцюбайла. Свій позивний отримав ще під час проходження БЗВП. Починав із роботи на блокпостах, але швидко зрозумів, що хоче у більш гарячі точки. Згодом опинився у легендарному підрозділі легендарного командира – Дмитра Коцюбайла. Це п'яте та останнє інтерв'ю із серії сюжетів з бійцями 1 ОШБ ім. Дмитра Коцюбайла.
Раз на тиждень лікарі-волонтери українсько-ізраїльської медико-волонтерської місії "FRIDA Ukraine" Лікарі-волонтери приїздять у прифронтові населені пункти правобережної Херсонщини. Місцеві жителі можуть пройти обстеження у невропатолога, ендокринолога, кардіолога, гінеколога та інших фахівців. З лікарями та їхніми пацієнтами спілкувалася знімальна група Суспільного .
Російські військові влучили авіабомбою у будівлю Держпрому в Харкові. Серед поранених – поліцейський, слюсарі Держпрому, працівниці лікарні, яка розташована неподалік та перехожі. У самій будівлі Держпрому, яка розташована в центрі міста, внаслідок вибуху зруйнована зовнішня стіна на трьох поверхах. За попередніми даними, російські війська використали фугасну авіабомбу з модулем планерування та корекції.
Лікар та пацієнт отримали поранення через обстріл рф в медзакладі в Дніпрі ввечері 25-го жовтня. Під час атаки хірург якраз завершував операцію. У приміщенні вибило вікно, а інструменти розкидало кімнатою, розповідає лікар Ярослав. Що травмований — відчув не одразу. Ще пів години в такому стані оперував пацієнта. Каже: згодом з його тіла дістали з десяток осколків. У самому медзакладі вибито 500 вікон, пошкоджено деяку коштовну техніку, а також приймальне відділення та 6 реанімаційних.
Історія кохання і спільної боротьби за Україну Катерини Турчанової та бійця ГУР МО України Вадима Китара з позивним “Штайнер”. У черговому випуску нового проєкту “Нація непереможних” Катерина Турчанова розповіла про те, як віртуальне знайомство переросло у справжнє кохання, боротьбу за звільнення з російського полону, який шлях пройшов і проходить її коханий, захищаючи Батьківщину та заповітну мрію після нашої перемоги.
Зупинили ворога там, де шансів вижити майже не було. Бійці «Хартії» почали боротьбу за Вовчанськ у травні 2024-го, коли росіяни удруге вдерлися до мирного міста. Бої у Вовчанську йшли за кожен будинок. Скидами з дрона росіяни підпалювали позиції військових «Хартії». Наші захисники підпускали окупантів ближче до себе, а потім знищували їх на відстані 5-10 метрів. Бійцям бракувало води та їжі — через зруйновані мости логістика була складною. Попри все, захисники "Хартії" не здали жодної вулиці. Завдяки єдності Сили оборони у складі 13-ої бригади та інших підрозділів зупинили навалу ворога. Наші захисники знищили незліченну кількість росіян, які сунули на Харків. Відтоді загарбники так і не змогли захопити Вовчанськ. Битва за місто триває по нині. Про зустрічі з ворогом упритул, гасіння пожеж без води, силу братерства і відчайдушність, яка зберігала життя — у нашому міні-фільмі «Битва за Вовчанськ. Початок».
Не має спокою від росіян ні мертвим, ні живим. Сьогодні росіяни обстріляли цвинтар селища Хотінь чотирма керованими авіабомбами. Загинула жінка, яка прийшла прибрати могилу сина. Ще троє людей отримали поранення.
Беру все для школи й прапор», — каже шестирічний Михайлик, якого разом з мамою та домашнім улюбленцем, поліцейські евакуювали з Костянтинівки Михайлик розповів, що хоче виїхати, бо через сильні вибухи вдома страшно залишатися. Він забрав із собою підручники, улюблені іграшки та український прапор. Сідаючи до броньованого авто, Михайлик запевняє, що дорога буде безпечною, адже він взяв молитвослов та іконки. Із собою родина забрала і домашнього улюбленця — 14-річну німецьку вівчарку.
Конвертуй свої знання та можливості в помсту за допомогою Руху Опору Сил спеціальних операцій. Долучайся: https://opir.org.ua/ - офіційний сайт Руху Опору ССО https://sprotyv.mod.gov.ua/ - офіційний сайт Центру національного спротиву ССО
Мова в усі часи була маркером національної ідентичності, стимулом до єднання та порозуміння. Саме тому Російська імперія ще з XVIII століття, прагнучи повністю поглинути Україну, намагалася не лише знищити козацьке військо, стерти з пам’яті будь-яку згадку про українську державність, захопити не лише територію, але і здійснити духовну окупацію, перетворивши українців на принижених рабів, які розмовляють мовою окупанта і не розуміють власної сили та потуги. І ця практика триває досі і слугує одним із визначальних факторів російської окупації України. До Дня української писемності та мови УІНП презентує новий історичний ролик, який розповідає про різні етапи російського лінгвоциду, від заборони проповідей давньоукраїнською та знищення церковних книг, заборони українського книгодрукування і витіснення української з освіти та культури до фізичного знищення носіїв української ідентичності через Голодомор, репресії, окупацію культурного простору та підміну понять. Та й нині на окупованих територіях перше, що роблять росіяни – міняють вивіски, прибирають українську мову з суспільного простору, вилучають все українське з освіти і культури.
Волонтерський медбатальйон "Госпітальєри" працює на передовій із ЗСУ з 2014-го. Під час повномасштабної війни команда виросла втричі. Чому деякі українці ризикують життям як медики-волонтери, але не мобілізуються? Репортаж DW.
32-річний Микола на псевдо «Фрам» служить коригувальником вогню артилерії в 111-й бригаді територіальної оборони ЗСУ. Він повернувся до служби після тяжкого поранення, ампутації ноги й протезування. Служити далі, каже, – було принциповим рішенням, бо має, говорить, досвід і мотивацію. Його рідне місто Маріуполь зараз – в окупації. Позаду в чоловіка – служба в АТО та гарячі точки Донбасу, які пройшов під час повномасштабної війни, зокрема пів року оборони Серебрянського лісу на Луганщині.
Укрінформ спільно з Центром протидії дезінформації при РНБО презентують новий сезон програми "Станція Краматорськ". Проєкт виходить щосереди, о 19-й годині, у новій студії Укрінформу. Герой чергової програми – Максим Зайченко з позивним “Максон”, бойовий офіцер, тво начальника штабу другого штурмового батальйону 3-ї ОШБр Сухопутних військ ЗСУ. Брав участь в обороні Маріуполя, воював під Києвом, Запоріжжям, на Донбасі. Нині служить на Донецькому та Куп’янському напрямках. У програмі “Максон” розповів про репутаційні втрати росіян, воєнну стратегію 3-ої штурмової, про ультрас на війні, евакуацію з Ірпеня та ситуацію на Сватівському напрямку Харківщини.
"Imagine War" — це повна версія документального фільму Владислава Пятіна-Пономаренка, створеного на основі 75-денного відеощоденника з Маріуполя під час боїв та облоги міста.
Жахливий пізній вечір. Ракетний обстріл Дніпра. Влучання в центрі міста. Моніторингові чати писали, що це Іскандери..
Офіційна інформація від ОВА
У Дніпрі троє людей загинули, серед них – дитина. 19 постраждалих, з них четверо – діти. Восьмеро – госпіталізовані.
Внаслідок нічної ракетної атаки в місті є руйнування одразу на кількох локаціях.
Знищені житлова двоповерхівка та гараж. Пошкоджені 13 багатоквартирних й 2 приватні будинки, 30 авто. Понівечено корпуси лікарні.
Щойно пролунали вибухи, на допомогу людям примчали всі служби – ДСНС, "швидка", поліція. Працюють і благодійники. Організовані гаряче харчування та напої. Також місцевим надавали психологічну підтримку. Комунальники вивезли вже 80 т будівельного сміття.
Емоційно від Бориса Філатова
Давайте я поясню дуже простими словами. Бо майже всю ніч не спав.
На жаль, ми всі звикли до війни. Ми, іноземці, весь світ. Людина така істота, що звикає до всього.
Обстріли кожного дня - для нас майже «нова реальність». Але за інформаційним шумом , що триває кожного дня: «уламки дрона впали на багатоповерхівку», «в результаті роботи ППО», бла-бла-бла, ми почали забувати, що коїться насправді.
Це не просто «двухплверхова будівля». Це - звичайний житловий будинок на 8 квартир. Вчора ці вибл@дкі влупили в Дніпрі балістичною ракетою в житловий будинок.
Ніякі не «уламки».
Жодних військових цілей поруч.
Пряме.
Влучання.
В житловий будинок.
На 8 квартир.
Цивільних людей.
Балістичною ракетою!!!
Поруч ще один такий же житловий будинок зруйнований.
Є загинувшиє. У дитини відірвана рука.
…
Вони хочуть нас знищити.
Памʼятайте про це кожного дня.
Майже два з половиною роки перебував у російському полоні оборонець Маріуполя Сергій Овчаренко. Кілька тижнів тому, під час чергового обміну полоненими, військовослужбовця повернули в Україну. Про пошуки свого сина, місяці очікування обміну та мить зустрічі розповіла його мама, Галина Овчаренко.
Олександр Алфьоров, кандидат історичних наук, офіцер 3-ї штурмової: «Русь – це ми. Мономах – взірець. Хмельницький – стратег. Виговський – розробник аналога ЄС. Скоропадський – найпрогресивніший з Української революції. А наші союзники найкращі ті, які через країну».
де ми? Китаїв у Києві
дачі Лисенка, Лесі Українки, Грушевського
історичні місця під забудову: дозволимо?
тато воює: дрібні діти не впізнають батьків
з чого починається Україна?
історія переможних битв, але не воєн
і тільки Мономах без помилок?
стратег Хмельницький і фейки
Виговський і задум аналога ЄС
Скоропадський і земля
Бандера і ліс: про що шкодував?
тоді і зараз: величезна конкуренція еліт
воювали «зі степом»: вигравали битви, програвали війни
перемогти тупість і пропаганду
росія активно заселяє своїми громадянами захоплені території України - російські військові, бізнесмени, будівельники, вчителі масово їдуть на окупований Донбас за доступними квартирами, високими зарплатами та швидкою кар'єрою.
Як бійці 24 ОМБР імені короля Данила боронять Часів Яр. Стаття за посиланням.
Російські військові влучили авіабомбою у будівлю Держпрому в Харкові. Серед поранених – поліцейський, слюсарі Держпрому, працівниці лікарні, яка розташована неподалік та перехожі. У самій будівлі Держпрому, яка розташована в центрі міста, внаслідок вибуху зруйнована зовнішня стіна на трьох поверхах. За попередніми даними, російські війська використали фугасну авіабомбу з модулем планерування та корекції.
Лікар та пацієнт отримали поранення через обстріл рф в медзакладі в Дніпрі ввечері 25-го жовтня. Під час атаки хірург якраз завершував операцію. У приміщенні вибило вікно, а інструменти розкидало кімнатою, розповідає лікар Ярослав. Що травмований — відчув не одразу. Ще пів години в такому стані оперував пацієнта. Каже: згодом з його тіла дістали з десяток осколків. У самому медзакладі вибито 500 вікон, пошкоджено деяку коштовну техніку, а також приймальне відділення та 6 реанімаційних.
Бійці 148-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ, спостерігачі комплексу контрбатарейної боротьби «Сова». Репортаж з окопів під Вугледаром.
Зупинили ворога там, де шансів вижити майже не було. Бійці «Хартії» почали боротьбу за Вовчанськ у травні 2024-го, коли росіяни удруге вдерлися до мирного міста. Бої у Вовчанську йшли за кожен будинок. Скидами з дрона росіяни підпалювали позиції військових «Хартії». Наші захисники підпускали окупантів ближче до себе, а потім знищували їх на відстані 5-10 метрів. Бійцям бракувало води та їжі — через зруйновані мости логістика була складною. Попри все, захисники "Хартії" не здали жодної вулиці. Завдяки єдності Сили оборони у складі 13-ої бригади та інших підрозділів зупинили навалу ворога. Наші захисники знищили незліченну кількість росіян, які сунули на Харків. Відтоді загарбники так і не змогли захопити Вовчанськ. Битва за місто триває по нині. Про зустрічі з ворогом упритул, гасіння пожеж без води, силу братерства і відчайдушність, яка зберігала життя — у нашому міні-фільмі «Битва за Вовчанськ. Початок».
Не має спокою від росіян ні мертвим, ні живим. Сьогодні росіяни обстріляли цвинтар селища Хотінь чотирма керованими авіабомбами. Загинула жінка, яка прийшла прибрати могилу сина. Ще троє людей отримали поранення.
8 полк спеціального призначення ССО ім. Князя Ізяслава Мстиславича вітає росіян з Хелловіном.