Вони вистояли, не вистояв - бетон. 10 років від моменту падіння символу. Донецький аеропорт. Саме 20 січня 2015-го стало трагічною датою, коли проросійські бойовики підірвали новий термінал. Аеропорт довгі місяці тоді залишався місцем на окупованому Донбасі, яке не давало права російським терористам називати місто Донецьк своїм.
Історія спротиву Івана Ващенка розпочалася ще у 2014 році з участі в антитерористичній операції на сході України. Тоді ще зовсім юним Іван пройшов своє справжнє бойове хрещення. І, мабуть, саме цей тяжкий досвід назавжди сформував неприйняття тих, хто сміє приносити у нашу хату “русский мір”. Вже у час повномасштабного вторгнення Івану Ващенку, бувши головою Корюківської районної адміністрації, довелося чинити спротив окупантові разом із громадою у ненасильницький спосіб. Тут згодився бойовий досвід і запал. Вдалося зупинити і розвернули колону російських танків, знешкодити цілий ешелон з пальним для ворога. Але навіть тоді, коли російських загарбників Сили оборони України разом із цивільним населенням прогнали з Чернігівщини, готовність до спротиву завжди залишається. І, на переконання Івана Ващенка, українці завжди мають бути в готовності обороняти свій дім, свою родину, свою країну.
20 січня в Україні відзначається День вшанування захисників Донецького аеропорту. Оборона летовища тривала 242 дні (з травня 2014 по січень 2015). До десятої річниці кореспонденти Суспільне Одеса поспілкувались з учасником подій — «кіборгом» Олександром Терещенком.
Іван Мартинов “Чоткий паца” – герой нового випуску авторського проєкту Романа Кравця “Дивись”. У 2014 році в інтернеті завірусилося відео під назвою “Чоткий паца у Рівному про політику, маршрутку і курс долара”. Відео породило шквал мемів у соцмережах із цитатою, яку чоловік ужив на записі: “Це реально мєрзость”. Так Іван Мартинов став зіркою соціальних мереж. І відтоді його називають “Чоткий паца”. Але історія Івана значно ширша, ніж меми, сміх та матюки. Мартинов пройшов Революцію Гідності, АТО і зараз служить у 68 окремій єгерській бригаді. Для запису цього інтерв’ю “Українська правда” поїхала у село Копачівка у Хмельницькій області, куди Іван вирвався на 10 днів у відпустку до сім’ї – минулого року він одружився та має маленьку донечку.
Боєць на псевдо "Шустрий" вірить: його на "нулі" рятує оберіг коханої дружини. Щойно хлопцю виповнився 21 рік, він пішов до війська. Два роки кулеметником боронить Україну на Донеччині у 56 окремій мотопіхотній Маріупольській бригаді.
На початку великої війни росіяни окупували 30-кілометрову зону навколо Чорнобильської атомної електростанції. Колони військової техніки прямували через зону одна за одною на Київ, поки працівники туристичного оператора її рахували та передавали дані в ЗСУ. Паралельно з інформаційною боротьбою туроператор займався волонтерською діяльністю, доставляючи ліки та їжу на окуповані території. Також команда протидіяла дезінформації: розповсюджувала перевірену інформацію про ситуацію на підконтрольних Україні територіях, що допомагало місцевим жителям орієнтуватися в реальному стані справ.
Будинки та інфраструктура в Партизанському та Благодатному зруйновані на 98%. Повз села проходила дорога, якою у перші дні повномасштабного вторгнення російські військові намагалися прорвати лінію оборони до Миколаєва. Кілька місяців на цій території був «нуль». Благодатне кілька разів переходило «з рук в руки», там не залишилося жодного вцілілого будинку. Одразу після визволення сюди почали повертатися люди. Ті, хто повернувся додому, влаштовують нове життя в курниках, сараях і літніх кухнях. Благодійні фонди допомагають селам, а місцеві мешканці подають заявки на державні програми з відбудови будинків чи купівлі нового житла. Реставрація чи повне спустошення? Як люди переживають другу зиму у зруйнованих селах?
На вісім сімей, які повернулись у зруйноване боями Благодатне, що на Миколаївщині, десятки котів та собак. Корми привозить волонтер Дмитро, який виріс у цьому селі. Батьківський будинок чоловіка знищений, як і решта у населеному пункті. Місцеві розповіли кореспондентам Суспільного, що годувати тварин немає чим.
26-річний Андрій — командир батареї управління та артилерійської розвідки, боронить кордони Сумщини — воює на Курському напрямку.
У Кривому Розі простилися із трьома загиблими внаслідок підступного ворожого удару по місту 17 січня
Сьогодні у Центрально-Міському районі відбулася церемонія прощання з Олексієм (20 років), Оленою (61 рік) та Іриною (22 роки)
Вони були родиною. Загинули під підʼїздом власного будинку.
Віталій Степаненко з Краснопільщини потрапив у полон в березні 2022 року. Його повернули разом з іншими полоненими 30 грудня 2024 року.
Іван Мартинов “Чоткий паца” – герой нового випуску авторського проєкту Романа Кравця “Дивись”. У 2014 році в інтернеті завірусилося відео під назвою “Чоткий паца у Рівному про політику, маршрутку і курс долара”. Відео породило шквал мемів у соцмережах із цитатою, яку чоловік ужив на записі: “Це реально мєрзость”. Так Іван Мартинов став зіркою соціальних мереж. І відтоді його називають “Чоткий паца”. Але історія Івана значно ширша, ніж меми, сміх та матюки. Мартинов пройшов Революцію Гідності, АТО і зараз служить у 68 окремій єгерській бригаді. Для запису цього інтерв’ю “Українська правда” поїхала у село Копачівка у Хмельницькій області, куди Іван вирвався на 10 днів у відпустку до сім’ї – минулого року він одружився та має маленьку донечку.
Боєць 41-ї окремої механізованої бригади, командир танкового батальйону на псевдо Вегас розповідає про свою службу.
Боєць на псевдо "Шустрий" вірить: його на "нулі" рятує оберіг коханої дружини. Щойно хлопцю виповнився 21 рік, він пішов до війська. Два роки кулеметником боронить Україну на Донеччині у 56 окремій мотопіхотній Маріупольській бригаді.