І знову я відвідала Червону Калину в кінці жовтня на початку листопада 2016 року. Якраз гарна пора, коли вже включене опалення, скрізь тепло. Лікування пройшло за планом. Мед. персонал уважний, ввічливий, якісно надає процедури. Ніде ніяких черг. Увесь склад пацієнтів можна побачити тільки в їдальні. Цим скористався й головний лікар Сивий М. Ю., підійшовши одного разу до кожного столу перед обідом і запитавши про стан справ. Крім цього, Сивий М.Ю. проводить щотижня зустрічі в актовій залі. Отже, головний лікар доступний кожному. Дякуючи його постійному піклуванню, в санаторіїї гарний порядок.
Пам"ятаючи мудрі слова "Медицина лікує, а природа зцілює" я намагалася між процедурами обов"язково хоч зранку, хоч після обіду чи полуденку обов"язково вийти на вулицю в лісопарк. Шуміли верховіття могутніх сосен, милували око золоті берізки, шуміли хвилі на озері, аж піна збилася біля берегу на пляжі, начебто на морі. Вдихаєш на повні груди, а повітря начебто немає, таке воно чисте та прозоре. Після дощів з"явилися гриби. Хіба ж не підеш пошукати їх? Навіть додому повезли заморожені.
Після вихідних з цікавими екскурсіями з"явилося більше друзів, з якими потім ходили в кафе на каву та морозиво, в шашличну Колиба доїдати свій сухий пайок (харчів нам у Львів видали стільки, що ми за три дні ледве впоралися з ними). Від екскурсій ми отримали величезну насолоду. Водій Володимир Леонідович, як справжній екскурсовод, супроводжував поїздки професійними розповідями. Незважаючи на те, що в Луцьку я була вже другий раз, мені все одно все було цікаво. Після дегустації питних медів ми придбали різноманітні апіпродукти і Луцький сувенірний медовий пряник. Варто відмітити, що цей великий пряник дуже смачний і є дуже гарним гостинцем внукам додому та й собі. У кафе Золотий дукат пані Жанна, власниця, не тільки пригостила нас запашною кавою з розалінками та іншими смаколиками, а ще й розповіла багато цікавого про каву та історію. На жаль, усіх вражень не опишеш, треба самому побувати в Луцьку. Зауважу, що за моїм столиком у санаторії сиділи люди якраз із Луцька, і вони із великою цікавістю слухали за вечерею мої відгуки про екскурсію до їхнього міста (гуляли ми від обіду до вечері, бо Луцьк дуже близько). Вони й самі ще не були в Медовій хаті, не їли медових пряників і не були в кафе Золотий дукат.
Поїздка до Львова також наситила нас неповторними враженнями. Начебто далека дорога по чудовій трасі Київ-Чоп промайнула зовсім непомітно. Через 2 години шляху була зупинка на комфортній заправці: гаряча кава, відпочинок. Ще через 2 години перед самісіньким Львовом теж на заправці у просторому кафе відбувся наш щедрий сніданок сухим пайком (буженина, биточки, запечені гомілки, яйця, сир, сало, огірки, яблука, мінеральна вода).
Далі оглядали центр славного міста з дуже колоритним екскурсоводом Яковом (3год.). Ми почули й побачили стільки цікавого, що просто переповнилися інформацією! Деякі перли прийшлося навіть занотовувати. Як вам "Борщ без м"яса, то є зупа, хлоп без вусів, то є дупа", "Все те діялося за небіжки комуни", "Зайти до пана Єдьо, значить, в туалет". Потім ще 3 години ми самостійно ходили по Львову: побачили копальню кави, купили сувеніри, цукерки, випили кави із смачнющими равликами (американо 13 грн, підказав Яків кав"ярню, де дешевше і якісно). Навіть встигли на 50% знижку на шоколад (з 14.00 до 14.15). Плитка 46 грн за 23 грн - продавали прямо на вулиці біля майстерні шоколаду. Черга величезна, але рухається швидко! Наостанок ще й оглянули оперний театр за 20 грн. А от в знамениту Криївку і жидівську кнайпу не попали: доведеться ще їхати до Львова.
На зворотньому шляху треба було пообідати, але ми були ситі і безмежно задоволені, тому через 2 год. тільки перепочили, туалет, а далі смачно дрімали до самого санаторію. Повернулися ми о 20 год, повечеряли своєю їжею, ще й залишилося чимало. Отже, екскурсія до Львова - одне задоволення!
Щоб більше людей із Червоної Калини могли отримати такий позитивний заряд від поїздок в доповнення до лікувальних процедур, треба мати кращого організатора, який би все це весело рекламував. Люди бояться їхати у Львів, бо думають, що дуже важка дорога, що мало чого побачать. Можливо моя розповідь надихне багатьох.
Щоб заощадити кошти на духовні потреби, можна поселитися в номері з виглядом на ліс, а не на озеро.
А ще в санаторії добре лікують зуби. Я зайшла на консультацію, а вийшла з трьома фотополімерними пломбами значно дешевшими, ніж у Києві. Як той ревізор, я рекомендую санаторій Червона Калина!
And again I visited Chervona Kalina in late October and early November 2016. It's a good time when the heating is already on, it's warm everywhere. The treatment went according to plan. Honey. the staff is attentive, polite, provides quality procedures. No queues anywhere. The whole composition of patients can be seen only in the dining room. This was used by the chief physician M. Yu. Gray, who once approached the skin table before dinner and asked about the state of affairs. In addition, Siviy M. Yu. Will hold weekly meetings in the assembly hall. Therefore, the chief physician is available to everyone. Thanks to his constant care, the sanatorium is in good order.
Remembering the wise words "Medicine heals and nature heals", I tried to go outside in the forest park between the procedures, at least in the morning, or after lunch or noon. lake, until the foam fell off the shore on the beach, as if on the sea.
You breathe in full, and the air seems to be gone, it is so clean and transparent.
After the rains, mushrooms appeared. Won't you go look for them? They even took me home frozen.
After the weekend with interesting excursions, more friends appeared, with whom we then went to cafes for coffee and ice cream, to the barbecue hut to finish their dry rations (we saw so much food in Lviv that we could barely cope with them in three days). the driver Volodymyr Leonidovych, as a real guide, accompanied the trips with professional stories. Despite the tasting of drinking honey, we bought a variety of apiproducts and Lutsk souvenir honey gingerbread. It should be noted that this great gingerbread is very tasty and is a very good treat for grandchildren at home and myself.
In the Golden Ducat cafe, Mrs. Jeanne, the owner, not only treated us to fragrant coffee with rosaries and other delicacies, but also told a lot of interesting things about coffee and history. Unfortunately, you can't describe all the divinations, you have to visit Lutsk yourself.
I would like to note that people from Lutsk were sitting at my table in the sanatorium, and they listened with great interest to my feedback at dinner about the excursion to their city (we walked from lunch to dinner, because Lutsk is very close). They themselves have not been to the Honey House, have not eaten honey gingerbread and have not been to the Golden Ducat Cafe.
The trip to Lviv also gave us unique impressions. It was as if the long road along the magnificent Kyiv-Chop highway flashed unnoticed. For 2 hours we had a stop at a comfortable gas station: hot coffee, rest.
Two hours before Lviv itself, our generous breakfast with dry rations (boiled pork, meatballs, baked drumsticks, eggs, cheese, lard, cucumbers, apples, mineral water) took place at the gas station near the spacious cafe.
Then we visited the center of the glorious city with a very colorful guide Jacob (3 years). We heard and saw so much interesting that we were just overwhelmed with information! Some pearls even had to be noted.
How do you like "Borsch without meat, that is soup, clap without mustache, that is ass", "All those acted for the deceased commune", "Go to Mr. Edyo, then to the toilet. " Then for another 3 hours we walked around Lviv on our own: we saw a coffee mine, bought souvenirs, sweets, drank coffee with delicious snails (US $ 13, telling Jacob a coffee shop where it is cheaper and better). They even made a 50% discount on chocolate (from 14.00 to 14.15). Tile UAH 46 for UAH 23 - sold right on the street near the chocolate workshop. The queue is huge, but moving fast!
Finally, they visited the opera house for 20 hryvnias. But they didn't get to the famous Kryivka and the Jewish pub: we still have to go to Lviv.
On the way back we had to have lunch, but we were full and infinitely happy, so in 2 years. just rested, toilet, and then dozed off deliciously to the sanatorium. We returned about 20 years old, had dinner with our own food, and there was still a lot left. So, an excursion to Lviv is a pleasure!
In order for more people from Krasnaya Kalina to receive such a positive charge from trips in addition to medical procedures, it is necessary to have a better organizer who would cheerfully advertise all this. People are afraid to go to Lviv because they think that the road is very difficult, that there is little to see. Maybe my story will inspire many.
To save money on spiritual needs, you can stay in a room overlooking the forest, not the lake.
And in the sanatorium teeth are well treated.
I went for a consultation and came out with three photopolymer seals much cheaper than in Kyiv. As that auditor, I recommend the sanatorium Chervona Kalina!