Щось в назві таки є. Скільки раз вже переконувався, що на такі речі треба звертати увагу. Асоціація слів. В даному випадку - обман у всьому. Починаючи з самого терміну «готель». Ми з дружиною відпочивали у вересні цього року. Перший раз у Туреччині. Хто дуже шкодує за СРСР, можете трохи потратитись, й з‘їздити сюди, як в музей. Ви тут отримаєте в найкращому турецькому виконанні всі принади тодішнього сервісу. Підписуємось під всіма поганими відгуками відвідувачів цього шоу. Бо воно таки так і є.
Прибувши з літака на цю атракцію в 0.30 ночі, на «рецепції» не застали нікого. Після очікувань хвилин 20, з‘явився чорнявий туркіш хлопець, працівник готелю, у супроводі двох білявок слов‘янської зовнішності. Маю підозру, що такі ось представниці СНГ, котрі стали винуватцями наших очікувань, і пишуть хороші відзиви про такі «отелі».
Шоу почалось.
Ми бачили і відчули все те, що й інші відвідувачі, які залишили тут свої спогади. І розказувати можна багато. Але найбільше вражало одне й теж. Коли приїздили нові люди з сяючими обличчями, - на другий день вони тухли й повністю розчаровувались. Ну не подобається все ж таки росіянам жити в СРСР. І не вони, як очікувалось, а саме місцеві працівники створювали незабутню дуже колоритну атмосферу цього дійства. Й ніякими вимірювачами ні шумів, ні будь чим іншим передати тоті ефекти неможливо.
Будучи глядачами на сцені (є зараз такий жанр в театральному мистецтві), ми всеж-таки вирішили не занурюватись у високопрофесійну гру тутешніх акторів, і проводили свій час за межами даного театру. Уявляю скільки ми втратили, та краса Середземномор‘я таки взяла своє.
І як би не наші тривалі подорожі морем, горами й ін., ми могли б сильно послабнути.
...А в цьому театрі виявилась ще одна сцена... «готельний пляж». Наша психіка витримала там лише один день.
І незважаючи на всі здобутки в артистизмі працівників даного закладу (багато з них заслуговують «оскара»), ми все ж їм дуже вдячні. Бо вони зробили все, для того, щоб ми не перебували в ілюзії гостинності «готелю», і не засиджувались.
Чого лише вартують:
міміка й рвіння «виправити ситуацію» менеджера закладу («прідьош послє обєда» або «мы с мая просим и всє нєт»);
викладка працівниками кухні учорашніх тухлих харчів та й взагалі впровадження нових «світлих ідей» (як ото нарізання різними величинами й формами продуктів і розкладання в окремі тарелі, начебто окремі страви) в поняття «шведський стіл»;
а миття посуду, після якого вам гарантовано всіляки болячки типу стоматіту;
а штучно створювані черги за їдлом й постійна нестача чогось (виносилось, як з під прилавка й на невгамовні вимоги нужденних);
а високорівневий звуковий трафік чудової турецької мови, завжди і всюди (гучність не могли перевершити навіть мамочки з дітьми та відпочивальники напідпитку);
а прибирання номера (постійно було відчуття, що хтось побував, але нічого не зробив. Пригадалось ленінське: «Привид бродить по Європі, привид ...»
Тому приходилось всі цінні речі постійно носити з собою). (І все одно, якщо треба було поміняти рушники чи закінчилось мило, робилось це самотужки).
Хотілось би закінчити свій опус на позитиві.
Туреччина дуже гарна країна. Туризм розвивається. Очевидно, що влада й підприємці сильно вкладаються в цей процес. (Будуються нові дороги, тунелі й інша інфраструктура, створюються привабливі екскурс-тури). Нам є чому в них повчитися.
Чого лиш вартують краєвиди, гори і море.
Головне не попасти в поганий театр. ;)
There is something in the title. How many times have I been convinced that such things should be paid attention to. Association of words. In this case - deception in everything. Starting with the term "hotel". My wife and I were on vacation in September this year. For the first time in Turkey. Who is very sorry for the USSR, you can spend a little, and go here like a museum. Here you will get in the best Turkish version all the charms of the then service. We subscribe to all the bad reviews of visitors to this show. Because it is so.
Arriving from the plane at this attraction at 0.30 am, no one was found at the reception. After waiting for 20 minutes, a black Turkish guy appeared, a hotel employee, accompanied by two blondes of Slavic appearance. I suspect that these are the CIS representatives who have become the culprits of our expectations, and write good reviews about such "hotels".
The show has begun.
We saw and felt all those other visitors who left their memories here.
And you can tell a lot. But the most striking thing was the same. When new people with shining faces arrived, the next day they were rotten and disappointed. Well, the Russians still do not like living in the USSR. And it was not they, as expected, but the local workers who created an unforgettable very colorful atmosphere of this action. And no noise or anything else can transmit those effects.
As spectators on the stage (there is now such a genre in theatrical art), we still decided not to immerse ourselves in the highly professional play of local actors, and spent our time outside the theater. I can imagine how much we lost, but the beauty of the Mediterranean still took its toll.
And no matter how long our travels by sea, mountains, etc. we could be very weak.
...And in this theater there was one more scene ..."hotel beach". Our psyche lasted only one day.
And despite all the achievements in the artistry of the employees of this institution (many of them deserve an "Oscar"), we are still very grateful to them. Because they did everything so that we were not in the illusion of hospitality of the "hotel" and did not stay.
What are they worth:
facial expressions and zeal to "correct the situation" of the manager of the institution ("come in the afternoon" or "we have been asking since May and everything is gone");
the presentation by the kitchen staff of yesterday's rotten food and in general the introduction of new "bright ideas" (such as cutting different sizes and shapes of products and decomposition into separate plates as separate dishes) in the concept of "buffet";
and washing dishes, after which you are guaranteed all sorts of sores such as stomatitis;
and artificially created queues for food and the constant lack of something (carried out, both from under the counter and the restless demands of the needy);
and high-level sound traffic of the wonderful Turkish language, always and everywhere (the volume could not exceed even moms with children and drunken vacationers);
and cleaning the room (there was always a feeling that someone visited, but did nothing. I remembered Lenin's: "Ghost to roam Europe, ghost ... ")
Therefore, I had to carry all my valuables with me at all times. (And still, if you had to change towels or ran out of soap, it was done alone).
I would like to end my opus on the positive.
Turkey is a very beautiful country. Tourism is developing. It is obvious that the government and entrepreneurs are investing heavily in this process. (new roads, tunnels and other infrastructure are being built, attractive sightseeing tours are being created). We have something to learn from them.
What are the landscapes, mountains and sea worth?
The main thing is not to get into a bad theater. ; )