Нагода поїздки до Луцька, як це часто буває, трапилась цілковито несподівано. Часу на „обирати-де-жити” було обмаль, бо ще ж треба було з’ясувати „а-що-побачити”. Тому критеріїв пошуку було два: зручний доїзд й ціна (звісно, зазвичай прагну, щоб подорож була бюджетною, але якщо обирати між „дешево й сердито” і „дорожче, але краще” – оберу друге). Нашвидкуруч варіантів проживання було обрано три: „Алекс” (готель домашнього типу), про який було найбільше позитивних відгуків в інтернеті, готель „Околиця” та міні-готель „Маєток”. „Околицю” майже одразу виключили: він був нам по ходу руху, й вже о 13.00 на подвір’ї були святково вбрані гості, вочевидь, мало святкуватись весілля. „Алекс” виключили із списку згодом, бо він з іншого боку міста – незручно добиратись. Зупинились на „Маєтку”, тим більше, що як зазначається в інформації з Інтернету, він „расположен на окраине города Луцка с восточной стороны недалеко от киевской трассы ровенского направления и от гипермаркета "Епицентр"”. Шукали правда довгенько. Готель розташований в селі Липини, село велике, дороговказів про місцезнаходження готелю – жодних. Дякувати дівчині з рецепції, вона телефоном все докладно розповіла, і нарешті ми приїхали.
Готель являє собою одноповерхову будівлю, в якій одразу при вході ліворуч – номер для проживання (для тих, хто не палить), напроти – рецепція. Далі вперед – велика зала, в яку виходять двері інших номерів для проживання (всього, здається їх в готелі 6). Нас поселили у номер при вході, бо, зрозуміло, йти через зал, де відбувається святкування, з речами, було б незручно й нам, і гостям було б ніяково. До речі, про гостей. Треба віддати належне дівчині з рецепції – вона чесно попередила нас, що в готелі святкується день народження, тому якийсь час прийдеться потерпіти шум. В моїй уяві шум від святкування – це коли готельні номери розташовані на другому поверсі, а ресторан – на першому. А тут – святкування відбувається просто у тебе за стіною. При цьому ввімкнено мікрофон, колонки, грає музика, співає музИка, повискують гості. А в номері – не тихо працює телевізор (щоб хоч якось заглушити звук ззовні), перша година ночі, на хвилинку поринаєш у сон, аж раптом Сі Сі Кейч починає співати про тяжку, вочевидь, долю німецької жінки та її нерозділене кохання. Одним словом, жах!
Оскільки ми приперлись в цей заклад вже надвечір, зрозуміло, захотілося їсти. Ще коли їхали, запитували по телефону, чи нагодують нас. Запевнили, що так. Приїхали. Поселились. Про номер (його № 1). Складається з кімнати, передпокою та санвузла. В кімнаті – велике ліжко (яке складене з двох невеликих, і це відчуваєш вже вночі, коли провалюєшся у яму між ліжками), телевізор, круглий столик (і жодного стільця. Вечеряли за ним, сидячи на ліжку) і невеличке ліжко (для дитини, наприклад). Над великим ліжком - світильники (які не працюють). В передпокої – великий диван і вішачок для одягу. В санвузлі – ванна з шторкою, унітаз, умивальник. Жодних „мыльно-рыльних” засобів не передбачено. Не можна сказати, що брудно, але на всьому лежить якась така печатка неохайності, як буває, коли вже й треба генерального прибирання або косметичного ремонту, але ще почекаємо, бо ні грошей, ні натхнення нема. Взагалі, готель складає враження таких собі „номерів для інтимних зустрічей” – тобто люди приїхали, гарно випили-закусили, відпочили і роз’їхались. І хоча й в’язані серветки скрізь, тобто видно, що господарі дбають про затишок, але хочеться замість них побачити чисту трубу у ванній, на яку можна не боячись підхопити якусь заразу повісити для сушіння рушник. Або більшого розміру простирадло на нібито двоспальному ліжку, бо простирадло явно з полуторного ліжка, тому вночі воно збивається на середину ліжка, й спиш решту ночі на голому матраці, на якому (де „Ревізор” і Оля Фреймут?!) жодного натяку на наматрацник. Але ми й самі не з Парижу, з цим всім якось примирились, вибору все одно не було. Коштувало це все 250,00 грн. за прейскурантом, але виграли в миттєву лотерею знижку 20%, відповідно, заплатили 200,00 + 10,00 за парковку у дворі. Годували нас у номері. Й на вечерю, і на сніданок ми доїдали те, що не з’їв банкет. Напевне, кухарі й офіціанти вважають, що якщо податли тобі напівхолодне картопляне пюре з котлеткою, ти нізащо не здогадаєшся, що ця страва призначалась для якогось гостя, який не прийшов на святкуваня. Можливо, аби підігріли – вдалося б краще це приховати. Але для чого зайвий клопіт, тим більше, що за цю вечерю на двох персон заклад отримав подвійну оплату: один раз – від святкувальників, один раз – від заїжджих гостей. Так само на сніданок: ну для чого готувати тобі замовлений омлет, якщо швидше та з меншими зусиллями засмажити яєчню, до якої докласти втретє або вчетверте підігріті відбивні (принаймні, такими був їх вигляд і смак). Може, десь я й прискіпуюсь, але, як на мене, варто буває заплатити на 100-200 грн. більше, щоб отримати шанобливе ставлення до себе, як до гостя. А так - не врятувала навіть дешевизна. Тому, з урахуванням всіх складових – тверда четвірка за десятибальною шкалою. Більше не приїдемо. А шкода, бо в усіх інших аспектах Луцьк мені дуже сподобався. Єдине, наступного разу (чи наступних разів) обиратимемо інше місце. Обов’язково.
The opportunity to travel to Lutsk, as is often the case, happened quite unexpectedly. There were not enough hours to "choose-where-to-live", because it was still necessary to find out "what-to-see". Therefore, there were two search criteria: convenient travel and price (of course, I usually want the trip to be budget, but if you choose between "cheap and angry" and "more expensive, but better" - I choose the latter). Quickly, three accommodation options were chosen: "Alex" (home-type hotel), which was the most positive reviews on the Internet, the hotel "Surroundings" and the mini-hotel "Estate". The "neighborhood" was turned off almost immediately: he was with us along the way, and at 13.00 in the yard were festively dressed guests, obviously, the wedding was to be celebrated. "Alex" was removed from the list later, because he is on the other side of the city - it is not convenient to get there.
We stopped at the "Estate", especially since, according to information from the Internet, it is "located on the outskirts of Lutsk on the east side near the Kiev highway Rivne direction and the hypermarket" Epicenter ". They searched for the truth for a long time. The hotel is located in the village of Lipiny, a large village, no signposts for the location of the hotel. Thanks to the girl from the reception, she told us everything in detail over the phone, and finally we arrived.
The hotel is a one-storey building, in which immediately at the entrance to the left - a room for non-smokers (for non-smokers), opposite - the reception. Further ahead - a large hall, which opens the doors of other rooms for living (all, it seems they are in the hotel 6). We were accommodated near the room at the entrance, because, of course, to go through the hall where the celebration takes place, with speeches, it would not be convenient for us and the guests would be embarrassed. By the way, about the guests.
We must pay tribute to the girl at the reception - she honestly warned us that the hotel is celebrating a birthday, so some hours will have to endure the noise. In my imagination, the noise of the celebration is when the hotel rooms are located on the second floor, and the restaurant - on the first. And here - the celebration takes place just behind your wall. At the same time the microphone, speakers are included, music plays, music sings, guests search. And in the room - the TV does not work quietly (to somehow muffle the sound outside), the first hour of the night, you fall asleep for a moment, and suddenly CC Keich begins to sing about the heavy, apparently, part of the German woman and her undivided love. In short, fear!
Since we clung to this place in the evening, of course, I wanted to eat. Even when we were leaving, they asked on the phone if they would feed us. Assured that yes. Arrived. Settled. About the number (its №1). It consists of a room, hallway and bathroom.
The room has a large bed (which consists of two small ones, which you feel at night when you fall by the hole between the beds), TV, round table (and no chair. Dinner behind him, sitting on the bed) and a small bed (for a child, example). Above the big bed are lamps (which do not work). In the hallway - a large sofa and clothes hanger. In the bathroom - bath with curtain, toilet, sink. No "soap-digging" means are provided. It is impossible to say that it is dirty, but there is a kind of untidy stamp on everything, as it happens when general cleaning or cosmetic repairs are needed, but we will wait, because there is no money or inspiration. In general, the hotel gives the impression of a kind of "rooms for intimate meetings" - that is, people came, had a good drink, snack, rested and left.
And although knitted napkins are everywhere, that is, you can see that the owners care about comfort, but instead you want to see a clean pipe near the bath, which you can not be afraid to pick up some infection to hang a towel to dry. Or a larger bed on a supposedly double bed, because the sheet is clearly a bed and a half, so at night it gets lost in the middle of the bed, and you sleep the rest of the night on a bare mattress, on which (where "Inspector" and Olya Freimut ?! ) no stretch. But we ourselves are not from Paris, we somehow reconciled with all this, there was still no choice. It cost UAH 250.00. according to the price list, but won a 20% discount in the instant lottery, respectively, paid 200.00 + 10.00 for parking in the yard. We were fed in the room. Both for dinner and for breakfast we ate those who did not eat the feast.
Probably, chefs and waiters believe that if you were served semi-cold mashed potatoes with cutlet, you will never guess that this dish was intended for a guest who did not come to the celebration. Maybe to warm up - it would be better to hide it. But why bother, especially since for this dinner for two people the institution received double payment: once - from the celebrants, once - from visiting guests. The same for breakfast: well, why cook you omelet orders, if faster and with less effort to fry scrambled eggs, to which add the third or fourth heated chops (at least, that was their appearance and taste). Maybe I'm picking somewhere, but I think it's worth paying 100-200 UAH. more to gain respect for yourself as a guest. And yes - not even cheapness saved. Therefore, taking into account all the components - a solid four on a ten-point scale. We will not come again.
It's a pity, because in all other respects I really liked Lutsk. The only thing is, next time (or next time) we will choose another place. Necessarily.