Цінною та цікавою пам’яткою міста є Спасо-Преображенський монастир, який був заснований ще у княжі часи – у ХІ ст. Саме тут отримували благословення князі Сіверської землі, саме тут знаходився древній Спаський собор, з якого і вийшов у похід Ігор. Але справжній розквіт монастиря почався аж у XVII ст. З тих пір і збереглися основні будівлі монастиря.
Мури монастиря вражають своєю величністю і урочистістю. Ця пам’ятка є унікальним зразком фортифікаційного будівництва XVII-XVIII ст. Стіни мають загальну довжину 800 метрів, по кутах розташовані міцні вежі. Справжньою прикрасою мурів є круглі прибрамні вежі, які разом із надбрамною дзвіницею надають незабутнього святкового вигляду усій споруді. Всі бажаючі можуть прогулятися галереями мурів і зайти у вежі, з яких відкриваються приголомшливі краєвиди Десни.
Домінантою монастиря є величний Спасо-Преображенський собор, який був побудований наприкінці XVIII ст. у стилі класицизм за проектом відомого архітектора Джакомо Кваренгі. Слід сказати, що собор дещо вибивається з ряду інших споруд, які зведені раніше і належать скоріше до стилю українського бароко. Собор стоїть на фундаменті давньоруського мурованого храму, який був зруйнований. Його збережені підмурки можна побачити у притворі нового храму.
Є на території монастиря ще декілька цікавих споруд: палатний корпус з Петропавлівською церквою (XVI-XVII ст.), покої настоятеля з Іллінською церквою (XVI-XVIII ст.), корпус на льохах (XVII ст., від нього підземні ходи ведуть до Десни), келії (XVII ст.), бурса (1657-1667), залишки княжого терема (ХІІ-ХІІ ст.)
Подвір’я монастиря дуже затишне, тут немає метушні, яка зазвичай присутня у таких великих монастирях завдяки паломникам. Тут приємно просто посидіти на лавці, неспішно прогулятися, одним словом, відпочити. І повірте, час тут пролітає просто непомітно. Здавалося б, ну що тут дивитися: ну, церкви, ну мури, ну й що? Але коли виходиш звідси, то виявляється, що непомітно промайнули декілька годин. У чому ж секрет цього місця? Мабуть, що у неймовірно гармонійному поєднанні творіння рук і духу людського – Божої обителі – з надзвичайно мальовничою природою Сіверського краю.
A valuable and interesting monument of the city is the Transfiguration Monastery, which was founded in princely times - in the XI century. It was here that the princes of the Seversky land were blessed, and it was here that the ancient Savior Cathedral was located, from which Igor marched. But the real heyday of the monastery began in the XVII century. Since then, the main buildings of the monastery have been preserved.
The walls of the monastery impress with their majesty and solemnity. This monument is a unique example of fortification construction of the XVII-XVIII centuries. The walls have a total length of 800 meters, at the corners are strong towers. The real decoration of the walls are the round towers, which together with the gate bell tower give an unforgettable festive look to the whole building. Anyone can walk through the galleries of the walls and enter the tower, which offers stunning views of the Desna.
The dominant feature of the monastery is the majestic Transfiguration Cathedral, which was built in the late XVIII century.
in the style of classicism designed by the famous architect Giacomo Quarenghi. It should be noted that the cathedral stands out from a number of other buildings, which were built earlier and belong more to the style of Ukrainian Baroque. The cathedral stands on the foundation of an ancient Russian brick temple, which was destroyed. Its preserved foundations can be seen in the vestibule of the new temple.
There are several other interesting buildings on the territory of the monastery: the chamber building with the Peter and Paul Church (XVI-XVII centuries), the abbot's rooms with the Elijah's Church (XVI-XVIII centuries), the cellar building (XVII century), from which underground passages lead to the Desna ), cells (XVII century), bursa (1657-1667), the remains of the prince's tower (XII-XII centuries)
The courtyard of the monastery is very cozy, there is no fuss, which is usually present in such large monasteries due to pilgrims. It's nice to just sit on a bench, take a leisurely walk, in short, relax. And believe me, time flies by here unnoticed.
It would seem, well, what to see here: well, churches, well walls, so what? But when you get out of here, it turns out that a few hours passed unnoticed. What is the secret of this place? Apparently, in an incredibly harmonious combination of the creation of hands and the human spirit - the abode of God - with the extremely picturesque nature of the Seversky region.