Побудована в XIX столітті для потреб технічного училища будівля спочатку планувалася як навчально-адміністративна, що повною мірою було використано, коли в 1913 році розглядалося питання про розміщення учительської семінарії в цих стінах.
А вже через п’ять років, на зорі нових часів, коли після революції 1917 року була оголошена незалежність України, за дорученням міністерства освіта молодої держави на базі училища в 1918-му був утворений один з перших університетів на Поділлі. На чолі його став видатний український вчений, політичний і релігійний діяч Іван Іванович Огієнко (1882-1972).
Після 1920-ого, коли все Поділля стає невід’ємною частиною величезної держави на ім’я СРСР як складова Української республіки, Кам’янець-Подільський державний університет не одного разу змінить свою назву і напрямок навчання у зв’язку з новими реаліями країни рад. У 1997 році закладу було надано статус Національного університету, в якості якого він продовжує діяти й донині, будучи на зорі нового тисячоліття гідним послідовником традицій закладених у ХХ столітті.
Риси домінуючого в архітектурі адміністративно-навчальних будівель в кінці XIX – початку ХХ століть еклектичного стилю чітко простежуються в образі колишнього технічного училища Кам’янця, де французьке рустування (хоча і жолобками різної ширини) оперізує перші два яруси будівлі, а лопатки під коринфським ордером, що членують попарно вікна другого і третього ярусів, є їх своєрідними зв’язувальними ланками, де в просторовому обсязі використані як арочні, так і прямокутні віконні контури, а лобові профільовані карнизи ненав’язливо ділять простір на складові, та лиштви з замковим каменем підкреслюють центр симетрії.
Спочатку спроектована як триповерхова, будівля Національного університету в 1960-ті роки обзавелася четвертим поверхом, який дещо відрізняється від основного периметра аскетичністю обробки, головну домінанту якої становить барельєфне зображення на фронтоні над центральним входом, хоча наслідок перебудов і було втрачено зубчасте членування лобового карниза колишньої будови. Пам’ятка історії і архітектури.
Built in the 19th century for the needs of the technical school, the building was originally planned as an educational and administrative building, which was fully used when in 1913 the question of placing a teacher's seminary within these walls was considered.
And five years later, at the dawn of modern times, when Ukraine’s independence was declared after the 1917 revolution, one of the first universities in Podillya was established on the basis of the school in 1918 on behalf of the Ministry of Education of the Young State. It was headed by a prominent Ukrainian scientist, politician and religious figure Ivan Ivanovich Ogienko (1882-1972).
After 1920, when the whole of Podillya became an integral part of a huge state named after the USSR as part of the Ukrainian Republic, Kamyanets-Podilsky State University more than once changed its name and direction of study in connection with the new realities of the Soviet country. .
In 1997, the institution was granted the status of a National University, as which it continues to operate to this day, being at the dawn of the new millennium a worthy follower of the traditions established in the twentieth century.
The features of the eclectic style dominating in the architecture of administrative and educational buildings in the late XIX - early XX centuries can be clearly seen in the image of the former technical school Kamyanets, where French rust (although grooves of different widths) encircles the first two tiers of the building. articulated pairs of windows of the second and third tiers are their kind of connecting links, where both arched and rectangular window contours are used in the spatial volume, and front profiled cornices unobtrusively divide the space into components, and platbands with keystones emphasize the center. symmetry.
Originally designed as a three-story building, the National University building acquired a fourth floor in the 1960s. . A monument of history and architecture.