Спочатку Георгіївська церква являла собою міцну дерев’яну триверху трьохпрестольну (св. Георгія, св. Іллі та св. Софії) споруду з дзвіницею над притвором. Причому загальна кількість дзвонів храму дорівнювало п’яти: чотири – на дзвіниці і один (найбільший) був встановлений на стовпах поруч на кладовищі.
Збережена ж до наших днів будівля середини XIX століття являє собою типовий проект у неоруському стилі, рекомендований для повсюдного будівництва на теренах великої Російської імперії. Ця п’ятибанна одноаспідна трехпрітворна (орієнтовані на північ, південь і захід) споруда в плані являє собою восьмикутний хрест.
Її чотири стовпи є опорою для високого восьмигранного світлового барабана з арочними вікнами на якому покоїться шатровий купол з цибулинним завершенням. Такими ж завершеннями підкреслюють загальний силует чотири куполи на кутах перетину основного кубічного об’єму. Особливий колорит храму на Польських фільварках надають псевдоруські акценти у вигляді щипців і кокошників, люкарнів і арок, напівколон і перспективних арок.
Розташована в західній частині комплексу дзвіниця Георгіївської церкви є триярусною спорудою, що складається з двох восьмигранних обсягів, які покояться на чотиригранному постаменті першого ярусу. Загальне її оформлення вторить стилю храмової будівлі і виконано в тому ж псевдоруському стилі.
У 1851 році було почалось будівництво під керівництвом архітектора І. Аксельруда. 15 жовтня 1861 стало знаменною для пастви Польських фільварків Кам’янця – протоієреєм Павлом Троїцьким було освячено нову церкву з одним престолом в славу святого великомученика і Побідоносця Георгія (хоча роботи з оформлення розтягнулися на півстоліття), а через два роки (1863 рік) своє місце поруч з новим храмом зайняла і дзвіниця, виконана в тому ж стилі.
Через двадцять років після відкриття (1881-й) в північній частині храмового будинку було відкрито другий престол на честь святої Софії та трьох її дочок: Віри, Надії та Любові.
Прихід радянської влади і нові правила існування релігійних організацій в рамках державної політики атеїзму в 1920- х поставили прихід Георгіївської церкви на межу існування, а закінчилися десятиліття утисків закриттям храмової будівлі і передачею її на баланс спиртозаводу в 1935-му, який використовував її в якості складського приміщення, встановивши перекриття на другому ярусі.
Пройдуть роки війни і мирного часу, тут на сім років влаштується планетарій (з 1983 року), поки на зміну сімдесятиріччю атеїзму не прийде епоха відродження духовності, коли храмовий комплекс на Польських фільварках в 1990 році буде повернений православній громаді Кам’янця, і не почнеться нова сторінка в його історії, де будуть відновлення колишнього вигляду і збільшення потоку вірян, статус кафедрального православного собору і любов парафіян…
Originally, St. George’s Church was a strong three-story wooden three-throne (St. George, St. Elijah and St. Sophia) building with a bell tower above the vestibule. And the total number of church bells was five: four on the bell tower and one (the largest) was installed on the pillars next to the cemetery.
Preserved to this day, the building of the mid-nineteenth century is a typical project in the neo-Russian style, recommended for widespread construction in the great Russian Empire. This five-nave, one-story, three-story building (oriented to the north, south and west) is an octagonal cross in plan.
Its four pillars are a support for a high octagonal light drum with arched windows on which rests a tent dome with a bulbous finish. The same silhouettes emphasize the overall silhouette of the four domes at the corners of the main cubic volume.
Pseudo-Russian accents in the form of tongs and kokoshniks, dormers and arches, half-columns and perspective arches give a special color to the church on Polish filwarks.
Located in the western part of the complex, the bell tower of St. George's Church is a three-tiered building consisting of two octagonal volumes, which rest on a quadrangular pedestal of the first tier. Its overall design echoes the style of the temple building and is made in the same pseudo-Russian style.
In 1851, construction began under the direction of architect I. Axelrud. October 15.1861 was significant for the flock of Polish filwarks Kamianets - Archpriest Paul Trinity was consecrated a new church with one throne in honor of St. George the Great Martyr and Victorious (although the design work lasted half a century), and two years later (1863) its place next to the new church occupied the bell tower, made in the same style.
Twenty years after its opening (1881), a second throne was opened in the northern part of the temple in honor of St. Sophia and her three daughters: Faith, Hope and Love.
The advent of Soviet rule and new rules for the existence of religious organizations within the state policy of atheism in the 1920s brought the arrival of St. George's Church to the brink of extinction, and decades of oppression ended with the closure of the church building and its transfer to a distillery in 1935. premises, installing a floor on the second tier.
Years of war and peace will pass, a planetarium will be built here for seven years (since 1983), until the seventieth anniversary of atheism is replaced by an era of spiritual revival, when the church complex on Polish farms in 1990 will be returned to the Orthodox community of Kamianets. a new page in its history, which will restore the former appearance and increase the flow of believers, the status of the Orthodox Cathedral and the love of parishioners…