Рукомиш - ще одне цікаве місце в околицях Бучача. Це маленьке село з населенням всього 400 мешканців, відомо завдяки давньому скельному монастирю на березі річки Стрипа. Перша письмова згадка про Рукомиш відноситься до 1453 року. Але вважається що перші монахи з'явилися тут наприкінці ХІІІ століття, рятуючись від татаро-монгольської навали, що охопила Київську Русь. Начебто тоді на вершині гори ченці збудували капличку Св. Бориса і Гліба і видовбали дві печери: одну - для богослужінь, іншу - для помешкання.
Під час екскурсії батюшка звертає увагу на нерукотворний образ Іісуса, який можна побачити на скелі.
На території скельного монастиря знаходиться церквушка середини 18 ст., вхід в яку прикрашає фігура св. Онуфрія роботи Пинзеля.
Поруч з церквою - маленький водоспад, який утворює басейн з водою, яку вважають цілющою та найстаріше дерево на Тернопільщині.
Rukomysh is another interesting place in the vicinity of Buchach. This is a small village with a population of only 400 inhabitants, known for its ancient rock monastery on the banks of the river Strypa. The first written mention of Rukomysh dates back to 1453. But it is believed that the first monks appeared here in the late thirteenth century, fleeing the Tatar-Mongol invasion that engulfed Kievan Rus. It seems that at that time the monks built a chapel of St. Boris and Gleb on the top of the mountain and dug two caves: one for worship, the other for housing.
During the tour, the father pays attention to the non-manufactured image of Jesus, which can be seen on the rock.
On the territory of the rock monastery there is a church of the middle of the 18th century, the entrance to which is decorated with the figure of St. Onuphria by Pinzel.
Next to the church is a small waterfall that forms a pool of water, which is considered healing and the oldest tree in the Ternopil region.