Капуцини прибули до Кракова у 1695 році. Фундатором костелу був Войцех Дембинський. Перша служба у новому костелі відбулась 15 серпня 1700 року. Костел побудований за зразками тосканського бароко і схожий на традиційні італійські храми капуцинів. На головному вівтарі є образ Благовіщення Пресвятої Діви Марії, написаний у 1701 році Петром Дандіні з Флоренції і переданий краківським капуцинам за наказом герцога Тоскани Козьми ІІІ Медічі. Зліва від головного вівтаря поміщене гарматне ядро, що влучило у пресвітерій під час битви конфедератів з російською армією 15 серпня 1768 року і застрягло у стіні. Інтер’єр костелу, вестибюль і стіни покрити меморіальними дошками на честь видатних полководців і героїв опору.
На подвір’ї костелу неодноразово зустрічається зображення перехрещених рук, пробитих цвяхами – символічне зображення Страстей Господніх. Отці капуцини з цього монастиря на протязі століть служили капеланами, супроводжуючи загони повстанців і військові підрозділи під час війн за незалежність Польщі. Багато з них відзначились або загинули в боях, були замордовані у німецьких і радянських в’язницях і концтаборах. Про цих мужніх людей нагадує меморіальна дошка на стіні костелу.
Також на подвір’ї костелу встановлений пам’ятник святому отцю Піо. Франческо Форджоне, як звали отця Піо до прийняття ним чернецтва, народився в 1887 році у невеличкому містечку П’єтрельчіне на півдні Італії. У шістнадцять років він вступив до ордену капуцинів, взявши собі ім’я Піо, і з 1916 року до самої смерті не покидав невеличкого монастиря у селищі Сан-Джовані-Ротондо. У 1918 році в житті отця Піо сталася подія, яка докорінно змінила це життя раз і назавжди. На тілі монаха з’явилися стигмати – видимі криваві рани в тих місцях, де вони були на тілі розіп’ятого Ісуса Христа: на долонях, ступнях та боці. Отець Піо носив на собі стигмати довгі 50 років; вони зникли лише за кілька годин до його смерті, не залишивши жодного сліду. 2002 року Католицька Церква проголосила Падре Піо святим. У 2008 році була проведена ексгумація його останків, і виявилося, що тіло святого через 40 років після смерті залишилося нетлінним.
Лоретанський будинок побудований капуцинами незабаром після возведення костелу Благовіщення Пресвятої Діви Марії за проектом польського архітектора Каспера Бажанки. 20 квітня 1712 року був освячений наріжний камінь. В основному будівля була готова у 1715 році, внутрішні роботи продовжувались до 1719 року.
Будинок є точною копією санктуарія Святого будинку в італійському місті Лорето. Як вважає традиція, в цьому будинку в Назареті жили пресвята Діва Марія з Йосипом, а у XIII столітті він був перенесений в Італію. Центральне місце на вівтарі займає скульптура Діви Марії Лоретанської роботи Михала Стаховича, яку він виконав у 1818 році.
Дарохранительниця подарована у 1733 році монастирю старшим сином короля Яна ІІІ Собеського Людвіком Собеським. Вона виготовлена з ебенового дерева і прикрашена мініатюрами на мотиви Старого Завіту. Імовірно, вона була виготовлена у 1662 році у майстерні французького короля Людовика XIV.
24 березня 1794 року у Лоретанському будинку Тадеуш Костюшко освятив свою шаблю і зі своїми офіцерами дали клятву не пощадити свого життя у боротьбі за незалежність Польщі. Меморіальна дошка роботи Альфреда Дауна про цю подію була встановлена через 100 років. Під час окупації у 1943 році німці зняли дошку, але вона збереглась і у 1945 році була повернута на своє місце.
Поклінний знак авіаторів Польщі, який зображує Богородицю з немовлям Христом, встановлений на стіні Лоретанського будинку у 2000 році. Над ним – бронзова дошка з зображенням літака і надписом – «Льотчики Польщі – своїй патронесі».
Перед входом до костелу і Лоретанського будинку – братська могила барських конфедератів – борців за незалежність та мирних громадян, які загинули у 1768-1771 роках, як написано на хресті «у боях з москалями». По цей час отці капуцини опікуються могилою. Оновлений хрест, за зразком старих хрестів на цій могилі, встановлений у 1993 році. Це єдина могила конфедератів, що збереглась завдяки постійної увазі з боку монастиря. Інші могилі – на Плантах і на Вавельському пагорбі – зруйновані владою.
The Capuchins arrived in Krakow in 1695. The founder of the church was Wojciech Dembinski. The first service in the new church took place on August 15.1700. The church is modeled on Tuscan Baroque and resembles traditional Italian Capuchin temples. On the main altar is the image of the Annunciation of the Blessed Virgin Mary, painted in 1701 by Peter Dandini of Florence and given to the Cracow Capuchins by order of the Duke of Tuscany Cosmas III Medici. To the left of the main altar is a cannonball that hit the presbytery during the Confederate battle with the Russian army on August 15.1768 and got stuck in the wall. The interior of the church, the lobby and the walls are covered with memorial plaques in honor of prominent military leaders and heroes of the resistance.
In the courtyard of the church there are many images of crossed arms pierced with nails - a symbolic image of the Passion of the Lord.
The Capuchin fathers of this monastery served as chaplains for centuries, accompanying rebel units and military units during the Polish independence wars. Many of them distinguished themselves or died in battle, and were murdered in German and Soviet prisons and concentration camps. A memorial plaque on the wall of the church reminds of these courageous people.
There is also a monument to the Holy Father Pio in the churchyard. Francesco Forgione, as Father Pio was called before he became a monk, was born in 1887 in the small town of Pietrelcine in southern Italy. At the age of sixteen, he joined the Capuchin Order, taking the name Pio, and from 1916 until his death he did not leave the small convent in the village of San Giovanni Rotondo. In 1918, an event took place in Father Pio's life that radically changed his life once and for all.
Stigmas appeared on the monk's body - visible bloody wounds in the places where they were on the body of the crucified Jesus Christ: on the palms, feet and sides. Father Pio bore the stigma of 50 years; they disappeared only a few hours before his death, leaving no trace. In 2002, the Catholic Church canonized Padre Pio. An exhumation of his remains was carried out in 2008, and it turned out that the saint's body remained incorruptible 40 years after his death.
The Loreta house was built by the Capuchins shortly after the construction of the Church of the Annunciation of the Blessed Virgin Mary, designed by Polish architect Casper Bazhanka. On April 20.1712, the cornerstone was consecrated. The building was mostly completed in 1715, the interior work continued until 1719.
The house is an exact copy of the sanctuary of the Holy House in the Italian city of Loreto.
According to tradition, in this house in Nazareth lived the Blessed Virgin Mary and Joseph, and in the XIII century he was transferred to Italy. The central place on the altar is occupied by the sculpture of the Virgin Mary of Loretta by Michał Stachowicz, which he executed in 1818.
The gift box was donated in 1733 to the monastery by the eldest son of King Jan III Sobieski, Ludwik Sobieski. It is made of ebony and decorated with miniatures of the Old Testament. It was probably made in 1662 in the studio of King Louis XIV of France.
On March 24.1794, in the Loreta House, Tadeusz Kosciuszko consecrated his sword and with his officers took an oath not to spare his life in the struggle for Polish independence. A memorial plaque to Alfred Down about this event was erected 100 years later. During the occupation in 1943, the Germans removed the board, but it survived and in 1945 was returned to its place.
The Polish Aviators Tribute, which depicts the Virgin and Child Christ, was erected on the wall of the Loreta House in 2000. Above it is a bronze plaque with the image of the plane and the inscription - "Polish pilots - their patroness. "
In front of the entrance to the church and the Loreta House is the mass grave of the baronial Confederates - independence fighters and civilians who died in 1768-1771, as written on the cross "in battles with the Muscovites. " At this time, the Capuchin fathers take care of the grave. A renewed cross, modeled on the old crosses on this tomb, was erected in 1993. This is the only tomb of the Confederates that has survived due to constant attention from the monastery. Other graves - on the Plants and on the Wawel Hill - were destroyed by the authorities.