Nonfinito – «без кінця», «незавершений». Саме таку назву має один з самих видатних і великих палаців Флоренції. Декілька будинків і веж купив Алессандро Строцці у 1592 році. Вони були знесені, і у липні 1593 року почалось будівництво великого палацу за проектом Бернардо Буоналенті. Роботами керував Маттео Нігетті. До 1600 року був побудований перший поверх, портал з боку вулиці Борго делла Альбіці. Потім архітектор Вінченцо Скамоцці отримав замовлення на завершення проекту, а роботами керував Джованні Баттіста Каччіні. Після його смерті у 1612 році повернувся до роботи Нігетті.
За обома проектами передбачалось ще два поверхи, інший вигляд фасаду і інтер’єрів. Родина Медічі намагалась заборонити будівництво такого помпезного об’єкту поряд зі своїми палацами.
У 1814 році палац був проданий королівському уряду Тоскани. Тут була розміщена митниця та інші установи. У 1850 році тут містились міністерство закордонних справ, префектура і інші державні установи. В період, коли Флоренція була столицею Італії (1865-1871), тут містилась Державна Рада. З 1901 по 1911 поштове відомство, у 1919 переданий Флорентійському університету. З 1924 року – національний музей антропології і етнології. Палац постраждав під час війни у 1944 році, неодноразово проводились реставраційні роботи.
Палац має два фасади з пишними порталами. Перший поверх рустований, з великими вікнами на кронштейнах і сандриками – частково трикутними, частково зооморфної форми, що нагадує летючу мишу. На розі палацу – скульптурна група роботи Джованні Баттіста Каччіні – дві жіночі фігури, що підтримують великий герб родини Строцці.
Nonfinito - "without end", "unfinished". This is the name of one of the most prominent and large palaces in Florence. Alessandro Strozzi bought several houses and towers in 1592. They were demolished, and in July 1593 construction began on a large palace designed by Bernardo Buonalenti. The works were supervised by Matteo Nigetti. By 1600, the first floor was built, a portal on the side of Borgo della Albici. Then the architect Vincenzo Scamozzi received an order to complete the project, and the work was supervised by Giovanni Battista Cacchini. After his death in 1612, Nigetti returned to work.
Both projects provided for two more floors, a different kind of facade and interiors. The Medici family tried to ban the construction of such a pompous facility near their palaces.
In 1814 the palace was sold to the Royal Government of Tuscany. Customs and other institutions were located here.
In 1850, it housed the Ministry of Foreign Affairs, the prefecture and other government agencies. During the period when Florence was the capital of Italy (1865-1871), it housed the Council of State. From 1901 to 1911 the post office, in 1919 transferred to the University of Florence. Since 1924 - the National Museum of Anthropology and Ethnology. The palace was damaged during the war in 1944, and restoration work has been carried out several times.
The palace has two facades with magnificent portals. The ground floor is rusted, with large windows on brackets and sandrikas - partly triangular, partly zoomorphic in shape, resembling a bat. At the corner of the palace is a sculptural group by Giovanni Battista Cacchini, two female figures supporting the large coat of arms of the Strozzi family.