Цей невеликий храм лежить в стороні від туристичних маршрутів, на одній з вузьких вулиць старої Болоньї. Особисто мені він дуже сподобався своїми теракотовими прикрасами, які майже не відрізняються за кольором від цегли. Весь фасад в зображеннях, гірляндах, орнаментах і при цьому не виникає відчуття якоїсь помпезності або вичурності.
Побудований у 1481-1497 роках монахами-целестинами, ораторій приймав братство Святого Духу. Реконструкція будівлі була проведена у 1550 році. При цьому оригінальний фасад з багатими теракотовими прикрасами був збережений. У 1798 році ораторій був закритий, а чернече братство заборонене. Весь будинок був відреставрований у 1892-1893 роках Альфонсо Руббіані, про що свідчить меморіальна дошка на його фасаді.
This small temple lies away from the tourist routes, on one of the narrow streets of old Bologna. Personally, I really liked it with its terracotta ornaments, which are almost indistinguishable in color from the brick. The whole facade in the images, garlands, ornaments and at the same time there is no feeling of any pomp or pretentiousness.
Built in 1481-1497 by Celestine monks, the oratory received the fraternity of the Holy Spirit. The building was reconstructed in 1550. The original facade with rich terracotta ornaments was preserved. In 1798 the oratory was closed and the monastic fraternity banned. The whole house was restored in 1892-1893 by Alfonso Rubbiani, as evidenced by a memorial plaque on its facade.