Базиліка святого Франциска - перший приклад французької готики в Італії. Французькі риси чітко видно в подовжених стрілчастих вікнах і аркбутанами (зовнішні напіварки контрфорсов) над капелами. Базиліка була побудована в 1236-2354 роках францисканцями і була частиною монастирського комплексу.
Роботи велися під керівництвом Марко да Брешіа і францисканського ченця фра Джованні. Над апсідальною частиною базиліки підносяться дві дзвіниці. Одна зведена в 1260 році, друга - на початку 15 століття. Поступово були добудовані 9 капел і ризниця за проектом Антоніо ді Вінченцо (14 століття). У комплексі також збереглися монастирські двори (14 століття, 15 століття). Цікавий портик (атріум), затиснутий між базилікою і іншими будівлями, проходить в монастирський двір. Портик з напівкруглими арками, виконаний в романському стилі, древніше за оточуючі його будівлі.
Французи в 1798 році віддали приміщення комплексу під митницю. У 1886 році базиліка була повернута церкві. У 1928 році була проведені реставраційні роботи. Під час Другої світової війни будівля постраждала від бомбардувань, але була відреставрована.
На стіні церкви – мармурові дошки з іменами громадян, які жертвували на відновлення храму.
Вздовж дороги стоять три невеликі будови дуже незвичного вигляду. Це гробниці глоссаторів. Глоссатори – тлумачі і коментатори римського права кінця ХІ - середини ХІІІ століть у Болоньї. Їх роботи мали велику важливість для встановлення законності у середньовічних містах Європи. Таких могил у Болоньї п’ять, і три з них розташовані біля церкви Сан-Франциско. Це мармурові саркофаги на високих постаментах з колонами, накриті пірамідальним дахом. Могил такого типу немає в жодному місті Італії.
Тут поховані: близько 1265 року – Одоферно Денарі; у 1285 році – Роландіно де Романці; у 1293 – Франческо Аккурсіо. Гробниці з плином часу зазнали пошкоджень і руйнувань. Напередодні святкування 800-ліття Болонського університету у 1886 році вони були відреставровані архітектором Альфонсо Руббіані.
St. Francis Basilica is the first example of French Gothic in Italy. French features are clearly visible in the elongated pointed windows and archbutans (outer half-buttresses) over the chapels. The basilica was built in 1236-2354 by the Franciscans and was part of the monastery complex.
The work was carried out under the direction of Marco da Brescia and the Franciscan monk Fra Giovanni. Two bell towers rise above the apse of the basilica. One was built in 1260, the other - in the early 15th century. Gradually, 9 chapels and a sacristy were designed by Antonio di Vincenzo (14th century). The complex also preserves monastic courtyards (14th century, 15th century). An interesting portico (atrium), sandwiched between the basilica and other buildings, passes into the monastery courtyard. The portico with semicircular arches, made in the Romanesque style, is older than the surrounding buildings.
The French in 1798 gave the premises of the complex for customs.
In 1886 the basilica was returned to the church. In 1928 restoration work was carried out. During World War II, the building was damaged by bombing, but was restored.
On the wall of the church there are marble plaques with the names of citizens who donated for the restoration of the church.
Along the road are three small buildings of very unusual appearance. These are the tombs of glossators. Glossators are interpreters and commentators of Roman law of the late eleventh and mid-thirteenth centuries in Bologna. Their work was of great importance for establishing the rule of law in the medieval cities of Europe. There are five such tombs in Bologna, three of which are located near the Church of San Francisco. These are marble sarcophagi on high pedestals with columns covered with a pyramidal roof. There are no graves of this type in any city in Italy.
Buried here: around 1265 - Odoferno Denari; in 1285 - Rolandino de Romance; in 1293 - Francesco Accurcio.
The tombs have been damaged and destroyed over time. On the eve of the 800th anniversary of the University of Bologna in 1886, they were restored by architect Alfonso Rubbiani.