Чортівка в Празі відокремила невелику частину історичного центру і створила на цій території особливу атмосферу. Хто така Чортівка, що дозволяє собі панувати в самому центрі столиці Чехії? Так називають невелику річку, що відгалужується від Влтави і в неї ж впадає. Роблячи самостійний шлях довжиною приблизно в 900 метрів, Чортівка омиває невеликий зелений острів Кампа. Чортівку правильніше назвати каналом. Існує безліч версій щодо назви цього водного рукава, але всі сходяться в тому, що русло річки є рукотворним, а не природним. Можливо, канал викопали в XII столітті монахи мальтійського ордена виключно для своїх потреб, зокрема, для регулювання витрат води.
Чортівка є майже такою ж давньою, як і сама Прага. Будинки, побудовані на її берегах, йдуть фундаментом в воду до самого дна, чому багато хто називає район мініатюрною Венецією. Відмінні види відкриваються з містка, перекинутого через канал і прикрашеного кованими поручнями. Правда, природну і архітектурну гармонію порушує велика кількість різнокаліберних замків, що всюди навішені закоханими.
Взагалі на Влтаві і Чортівці у самому центрі Праги знаходиться досить багато водяних млинів. Деякі з них працюють і до цього дня, непогано гармонуючи з міськими пейзажами довкола. Але величезна лопать водяного млина на Чортівці, що знаходиться буквально в декількох кроках від Карлова моста, мабуть, знаменита більш за всіх інших. Побудована вона на острові Кампа десь в середині ХV століття. В ті часи без млина неможливо було уявити собі міський пейзаж, і величезні лопаті млина, що мирно обертаються у водах річки, нагадують нам про них. За легендою млин належав колись старовинному монастирю, і біля нього проживав водяний Кабурек. Зараз городяни біля головної лопаті млина, що діє, встановили йому пам'ятник.
Скульптор Йозеф Налєпа вирішив відтворити забавного жителя острова і створив статую Кабурека. Сидить він на колесі старого млина в позі мислителя, покурює трубочку, уважно-задумливо дивиться на воду, а може бути, в вічність. Такий собі водяній-філософ, по-людськи зрозумілий, зі своїми пристрастями і слабостями, словом, з душею.
The devil in Prague separated a small part of the historical center and created a special atmosphere in this area. Who is the Devil who allows himself to rule in the heart of the Czech capital? This is the name of a small river that branches off from the Vltava and flows into it. Making an independent path about 900 meters long, the Devil washes the small green island of Kampa. It's better to call the devil a channel. There are many versions of the name of this water arm, but all agree that the riverbed is man-made, not natural. It is possible that the canal was dug in the XII century by monks of the Order of Malta solely for their own needs, in particular to regulate water consumption.
The devil is almost as old as Prague itself. Houses built on its shores are the foundation of the water to the bottom, which is why many call the area a miniature Venice.
Excellent views open from the bridge over the canal and decorated with wrought iron handrails. However, the natural and architectural harmony is disturbed by a large number of castles of various calibers, which are hung everywhere by lovers.
In general, there are many water mills on the Vltava and Chortovka in the very center of Prague. Some of them still work to this day, harmonizing well with the surrounding cityscapes. But the huge blade of the water mill on Chortivka, which is literally a few steps from Charles Bridge, is probably the most famous of all. It was built on the island of Campa somewhere in the middle of the fifteenth century. In those days, without a mill, it was impossible to imagine the cityscape, and the huge blades of the mill, which rotate peacefully in the waters of the river, remind us of them. According to legend, the mill once belonged to an ancient monastery, and near it lived a water Kaburek.
Now citizens have erected a monument to him near the main blade of the operating mill.
Sculptor Josef Nalepa decided to recreate the funny inhabitant of the island and created a statue of Kaburek. He sits on the wheel of an old mill in the position of a thinker, smokes a pipe, looks intently and thoughtfully at the water, and maybe forever. Such a water-philosopher, humanly understandable, with his passions and weaknesses, in short, with the soul.