Подорожували ми літаком, і мушу сказати, що моя дружина отримала неабиякі враження, бо ж це був її перший політ у житті. Переліт тривав дві години, після чого ми приземлилися в аеропорті міста Тиват (до речі, наголос у більшості слів сербської мови, офіційній мові Чорногорії, падає на перший склад).
Столиця Чорногорії – це місто Подгориця, саме там знаходиться один із двох міжнародних аеропортів. Але аеропорт біля міста Тиват розташований ближче до курортної зони – Будванської Рив’єри. Будванська Рив’єра – це кілька невеличких міст і селищ уздовж берега моря з одними з найкращих пляжів у Європі. Цікаво, що пляж у Бечічі, невеличкому селищі біля міста Будва, у 1936 р. отримав гран-прі в Парижі як найкращий пляж у Європі.
У 1991 р. Чорногорію визнано екологічно чистою країною Європи, а через декілька років її природні парки взято під охорону ЮНЕСКО. Повітря там чисте, і дихається легко, на відміну від загазованого Києва.
Пальми, мандарини і гранати у багатьох людей ростуть у дворі, як у нас яблуні чи груші. Цікаво було спробувати помаранчі щойно зірвані з дерева – смак зовсім відрізняється від смаку мандаринів, які полежали деякий час перед тим, як потрапити вам до рота.
Перше, що роблять наші люди, коли вони вперше потрапляють до Чорногорії чи іншої країни, де національна валюта – євро, це постійно здійснюють у голові чи на калькуляторі сотні обчислювань, основна суть яких зводиться до множення чи ділення на 7. Не буду брехати, сам я теж не виняток. Майже нічого менше євро не коштує. Тому спочатку нам здалося, що привезених євро не вистачить до кінця відпочинку. Згодом з’ясувалося, що навіть залишилося – поїсти в Чорногорії можна відносно дешево. А так як на нашій віллі був номер із кухнею, то ми багато заощадили тим, що часто готували собі самі. Справді, усім радять не замовляти в Чорногорії риби, немов це дуже дорого. По-перше, є місця, де цю рибу можна замовити досить дешево (вечеря на двох із різноманітною рибою, царськими креветками і кальмарами плюс напої – 30 євро).По-друге, можна піти зранку на центральний ринок (піяца) у Будві та купити цю саму рибу та кальмарів (які тут місцеві, свіжі і не заморожені) втричі дешевше, а потім засмажити це все на оливковому маслі, яке теж можна придбати на цьому ринку.
Але головне тут море. Адріатичне море дуже чисте, адже в ньому немає характерного запаху, який створюють водорості, коли їх викидає не берег, і вони починають розкладатися на сонці. Чисте, прозоре море, мілка галька і пісок, що вкривають пляжі, зроблять пляжування приємним для всіх. Утішає і те, що майже всі пляжі безкоштовні – за бажанням можна взяти у користування лежак і парасолю за пару євро в день. Сонце в середині та кінці вересня не таке палюче, як улітку, тому можна спокійно лежати годинами на осонні.
Серед відпочивальників дуже багато росіян і українців – десь половина всіх гостей Будванської Рив’єри. Інша половина складається з самих чорногорців, сербів та інших. Люди там привітні і рідко намагаються вас обдурити чи виманити більше грошей. Головне – не розмовляйте англійською мовою, бо тут її не люблять із зрозумілих причин (війна на Балканах). Але молодь досить прихильно ставиться до англійської мови – цьому сприяє музика, яку в Чорногорії дуже люблять. Окрім своєї красивої музики і співу, чорногорці із задоволенням слухають рок-музику, наприклад Pink Floyd, The Beatles чи Scorpions.
Ми зупинилися на віллі в селищі Бечічі. Основну частину цього селища становлять вілли – такі собі міні-готелі чи котеджі, або просто дво- і триповерхові будинки, у яких здаються кімнати-номери з ліжком, телевізором (супутникове телебачення), кондиціонером, кухнею з електроплитою, раковиною і столом, а також ванною кімнатою з туалетом і душем із гідромасажем. Такий номер коштує від 30 євро за добу з людини (зі сніданком), якщо ви купите путівку через київську турфірму, але краще безпосередньо зв’яжіться з власниками вілли, тоді ціна буде 10 євро з людини – втричі дешевше.
Ми обрали саме Бечічі, тому що пляж тут набагато кращий, ніж у сусідньому місті Будва. Тут тихіше, бо всі йдуть гуляти в Будву. Будва нагадує нашу Ялту і Коктебель узяті разом. Там дуже багато різноманітних кафе, дискотек і розваг. До Будви пішки йти десь півгодини. Але можна під’їхати автобусом або маленьким паровозиком. Як на мене, то нічого кращого, ніж прогулянка вздовж моря, бути не може. Краще жити в Бечічі або Рафаїловичі (наступне селище після Бечічі), а звідти йти гуляти в Будву.
Усім відпочивальникам пропонують безліч екскурсій, які коштують досить дорого. Ви можете поїхати в багато цікавих місць самостійно, як це зробили ми, прийшовши на автостанцію в Будві і купивши квитки за 2,5 – 3 євро з людини. Перше місце, куди ми поїхали, була старовинна культурна столиця Чорногорії – місто Цетиньє. Там знаходиться монастир, де ще й досі зберігається десниця Іонна-Хрестителя. Монастирі там не дуже красиві в архітектурному плані, порівняно з нашою Лаврою та іншими церквами.
Ще ми сходили пішки (туди і назад) до півострова святого Стефана. Це невеличке селище, півострів-місто, що знаходиться майже в кінці Будванської Рив’єри. Раніше це було рибальське селище, а тепер там дуже дорогі, фешенебельні готелі, де відпочиває навіть мер Москви Лужков. На жаль, зараз туди не пускають, бо йде реставрація, яка скінчиться через два роки. Досить приємно прогулятися парком навколо, та і пляж там, як на мене, ще кращий ніж у Бечічі.
Ще одну подорож ми здійснили в місто Котор, що знаходиться на березі Боки Которської. Бока – означає бухта. Це дуже велика і видовжена морська бухта з багатьма селищами вздовж берега. Котор – це дуже красиве старовинне кам’яне місто. Але найкрасивіше там – вид згори, якщо ви підніметеся, як ми, на саму вершину старої венеціанської фортеці. Згори ви побачите місто з дахами із черепиці та вузенькими вуличками. До речі, тут знаходиться найвужча вулиця у світі. Кам’яні будинки стоять так щільно, що вдвох важко розминутися. Дуже красиве місце цей Котор, але обов’язково злазьте нагору, бо екскурсії оминають це місце зрозуміло чому – кому хочеться дертися так високо?
Багато разів ми ходили до старого міста в Будві. Воно нагадує Котор, але менше за розмірами. Однак кафе, ресторанів і магазинів там набагато більше. Юрми людей заповнюють старе місто ввечері. Якщо вам, як і нам, до вподоби випити цікавий коктейль і з’їсти смачний десерт, наприклад тірамісу, то раджу завітати до кафе Ice Club.
Ще одне цікаве місце – це острів святого Миколи. Він досить маленький і знаходиться неподалік від Будви. Дістатися туди можна моторним човном десь за 15-20 хвилин, заплативши 15 євро за двох туди і назад. На цьому острові знаходиться церква св. Миколи, але вона в жалюгідному стані, тому дивитися там нічого. А з’їздити на острів треба для того, щоб скупатися у найчистішій і найпрозорішій воді у відкритому морі. До того ж людей там небагато, і ніхто вам не завадить попляжувати у чому мати народила.
Багато можна розповідати про гори Чорногорії, але краще побувати там самому. Скажу лише, що вони хоча й нагадують Крим, але вищі та чистіші. До речі, в Чорногорії знаходиться другий найбільший у світі каньйон – каньйон річки Тара. Скадарське озеро теж дуже велике. І перше, і друге забирають цілий день екскурсії, тому ми вирішили в цей раз подивитися інші місця, але наступного разу ми неодмінно завітаємо туди.
We traveled by plane, and I must say that my wife was very impressed, because it was her first flight in life. The flight lasted two hours, after which we landed at the airport in Tivat (by the way, the emphasis in most words of the Serbian language, the official language of Montenegro, falls on the first syllable).
The capital of Montenegro is the city of Podgorica, where one of the two international airports is located. But the airport near the city of Tivat is located closer to the resort area - Budva Riviera. Budva Riviera is a few small towns and villages along the coast with some of the best beaches in Europe. Interestingly, the beach in Becici, a small village near the city of Budva, in 1936 won the Grand Prix in Paris as the best beach in Europe.
In 1991, Montenegro was recognized as an ecologically clean country in Europe, and a few years later its natural parks were taken under the protection of UNESCO. The air there is clean and easy to breathe, unlike gassed Kyiv.
Many people grow palm trees, tangerines and pomegranates in the yard, like our apple or pear trees. It was interesting to try the oranges just plucked from the tree - the taste is completely different from the taste of tangerines, which lay for some time before getting into your mouth.
The first thing our people do when they first come to Montenegro or another country where the national currency is the euro, it is constantly done in the head or on a calculator hundreds of calculations, the main essence of which is multiplication or division by 7. I will not lie, myself I'm no exception. It costs almost nothing less than a euro. Therefore, at first it seemed to us that the brought euros will not be enough until the end of the holiday. It turned out that the only thing left was to eat in Montenegro relatively cheaply. And since our villa had a room with a kitchen, we saved a lot by often cooking for ourselves. In fact, everyone is advised not to order fish in Montenegro, as it is very expensive.
First, there are places where this fish can be ordered quite cheaply (dinner for two with a variety of fish, king prawns and squid plus drinks - 30 euros). Secondly, you can go in the morning to the central market (market) in Budva and buy the same fish and squid (which are local, fresh and not frozen) three times cheaper, and then fry it all in olive oil, which can also be purchased at this market.
But the main thing here is the sea. The Adriatic Sea is very clean, because it does not have the characteristic odor created by algae when they are thrown off the shore, and they begin to decompose in the sun. Clean, clear sea, shallow pebbles and sand covering the beaches will make the beach enjoyable for everyone. It is also comforting that almost all beaches are free - if desired, you can use a deck chair and umbrella for a couple of euros a day. The sun in mid and late September is not as hot as in summer, so you can lie quietly for hours in the sun.
Many Russians and Ukrainians are among the vacationers - about half of all guests on the Budva Riviera. The other half consists of Montenegrins, Serbs and others. People there are friendly and rarely try to deceive you or extort more money. The main thing is not to speak English, because it is not liked here for obvious reasons (war in the Balkans). But young people are quite fond of English - this is facilitated by music, which is very popular in Montenegro. In addition to their beautiful music and singing, Montenegrins enjoy listening to rock music such as Pink Floyd, The Beatles or Scorpions.
We stopped at a villa in the village of Becici.
The main part of this village are villas - such as mini-hotels or cottages, or just two- and three-story houses, which rent rooms with bed, TV (satellite), air conditioning, kitchen with stove, sink and table, as well as bathroom with toilet and hydromassage shower. This room costs from 30 euros per night per person (with breakfast), if you buy a ticket through a Kiev travel agency, but it is better to contact the owners of the villa directly, then the price will be 10 euros per person - three times cheaper.
We chose Becici because the beach here is much better than in the neighboring town of Budva. It's quieter here, because everyone goes for a walk in Budva. Budva resembles our Yalta and Koktebel combined. There are many different cafes, discos and entertainment. To Budva on foot to go about half an hour. But you can take a bus or a small train.
In my opinion, there can be nothing better than a walk along the sea. It is better to live in Becici or Rafailovici (the next village after Becici), and from there go for a walk in Budva.
All vacationers are offered many excursions, which are quite expensive. You can go to many interesting places on your own, as we did, coming to the bus station in Budva and buying tickets for 2.5 - 3 euros per person. The first place we went to was the ancient cultural capital of Montenegro - the city of Cetinje. There is a monastery, where the right hand of Jonah the Baptist is still preserved. The monasteries there are not very beautiful in terms of architecture, compared to our Lavra and other churches.
We also went on foot (back and forth) to the peninsula of St. Stephen. It is a small village, a peninsula-town, located almost at the end of the Budva Riviera.
It used to be a fishing village, but now there are very expensive, luxurious hotels, where even the mayor of Moscow Luzhkov rests. Unfortunately, they are not allowed there now, because the restoration is underway, which will end in two years. It is quite nice to walk around the park, and the beach there, in my opinion, is even better than in Becici.
We made another trip to the city of Kotor, located on the shores of the Bay of Kotor. Boka means bay. It is a very large and elongated sea bay with many villages along the coast. Kotor is a very beautiful ancient stone town. But the most beautiful thing there is the view from above, if you climb, like us, to the very top of the old Venetian fortress. From above you will see a city with tiled roofs and narrow streets. By the way, here is the narrowest street in the world. The stone houses are so tight that it's hard to get together.
This Kotor is a very beautiful place, but be sure to go upstairs, because excursions bypass this place, it is clear why - who wants to climb so high?
Many times we went to the old town of Budva. It resembles Kotor, but smaller in size. However, there are many more cafes, restaurants and shops. Crowds of people fill the old town in the evening. If you, like us, like to drink an interesting cocktail and eat a delicious dessert, such as tiramisu, I advise you to visit the Ice Club cafe.
Another interesting place is the island of St. Nicholas. It is quite small and is located near Budva. You can get there by motor boat in about 15-20 minutes, paying 15 euros for two round trips. On this island is the church of St. Nicholas, but she is in poor condition, so there is nothing to see. And you need to go to the island to swim in the cleanest and most transparent water on the high seas.
In addition, there are few people there, and no one will stop you from indulging in what your mother gave birth to.
There is a lot to tell about the mountains of Montenegro, but it is better to visit there yourself. I will just say that although they resemble the Crimea, they are taller and cleaner. By the way, in Montenegro there is the second largest canyon in the world - the canyon of the Tara River. Skadar Lake is also very large. Both the first and the second take the whole day of the tour, so this time we decided to see other places, but next time we will definitely visit there.