Готель гарний, відносно новий, стан пристойний. Просто не потрібно порівнювати з європейськими 5-зірковими. Вестибюль прекрасний, цікаве архітектурне рішення. Дверей-вікон немає, і взагалі немає двох стін. Заходиш одразу з вулиці, а там прохолодно - чи то кондиціонер працює, чи то з океана вітер. Сидиш на диванчику, прохолоджуєшся, дивишся на океан. У вестибюлі є бар, фонтан, у ньому рибки плавають.
У кімнаті чисто, охайно, прибирають щодня, і не раз на день. Прибирали добре, навіть коли ми не залишали чайових, тож після того ми вже обов’язково залишали по 100-200 рупій. Гід казав, що 100 рупій – це достатньо «на чай», але якщо дуже хочете віддячити, то давайте 150-200 рупій. Якщо у вас буде вибір між sea view/garden view, то вибирайте тільки перший варіант. Все ж приємніше зранку дивитися на океан, а не на залізничні колії та дахи будинків. У нас вікно виходило на океан, і все одно ми чули, коли проїжджав потяг. Цей шум нам зовсім не заважав, тим більше що океан теж шумить неслабо. Хвилі постійно високі, їхній шум відволікає від сторонніх звуків. А взагалі я вважаю, що ні шум океана, ні шум від залізниці не може зрівнятися з шумом від мавп (під час екскурсії ми ночували в іншому готелі, в Канді, де вночі кричали і грюкотіли чимось мавпи – от в такому готелі нікому не порекомендую жити). У кімнаті є кондиціонер, холодильник, чайник, чай-цукор і воду прибиральники постійно поповнюють. У ванній фен, у шафі – сейф і праска, усе працює. Телевізор шикарний, великий екран, але я не знайшла цікавих каналів. Проклацала перші 30 – усі місцеві, тож вимкнула і більше не вмикала. В океані на хвилях весело стрибати, але поплавати не вдасться. Хвилі такі, що для серфінгістів-початківців можна вчитися хвилю ловити. Є басейн, у ньому й плавали.
Снідали в готелі, сніданки у нас були включені. Обід і вечерю можна було доплачувати, але ми ходили в кафе неподалік. В готелі і сніданок, і обід, і вечеря – це шведський стіл, тобто плати 3000 рупій і їж що і скільки хочеш. Ми начитались відгуків, і сходили в так званий ресторан за кілометр від готелю і в кафе за 150 метрів від готелю – смачно в обох, ціни приблизно однакові (виходить десь по 2000 рупій на людину), але вирішили ходити в кафе, бо це ближче. Крім того, там страви смачніші завдяки фірмовим соусам від Ану, яка готує їх вдома і приносить у ресторан уже готові, щоб не розкривати секрет. У кафе дають меню з цінами, а в ресторані меню немає – вам просто приносять заморожені креветки, краби й рибу, щоб ви вибрали, що саме вам приготувати. Я рекомендую кафе – пройдіть від готелю в сторону міста 150 м і поверніть наліво, пройдіть до кінця провулка і побачите вивіску «Cinamon». Або можете запитати в тук-тукерів – вони чергують одразу за залізничними коліями. Економні туристи розповідали, що виходили в місто і обідали там за 450 рупій (рис, курка в карі і салат). Але я вважаю, що морепродукти смачніші, і на відпочинку можна собі дозволити не економити аж настільки. Порції великі – до морепродуктів дають ще рис і салат – після такого обіду можна й не вечеряти.
Про гроші. Міняти долари потрібно в аеропорту, там курс найбільш вигідний – 177 рупій, а в місті – 170. Щоб у місті поміняти вигідніше, потрібно йти до тук-тукерів – вони знають місця. Наприклад, ми просили завезти нас у банк, а водій перепитав, навіщо банк – коли сказали, що гроші міняти, він повіз нас не в банк, а в магазин електроніки, і сказав, що гроші можна поміняти тут. Як виявилося, тут курс пропонують кращий, ніж у банку – 176 рупій за долар. Так я і зрозуміла, що нам дуже пощастило з тук-тукером – він возив нас не туди, куди ми казали, а запитував, що ми хочемо, і віз туди, де ми могли вигідніше купити якісніші товари. Звати його Налін, дуже чемний хлопець. Запитує англійською, звідки ви, а коли дізнається, що з України, то каже «Слава Україні!». Словом, одразу видно, що наших JoinUp у цей готель регулярно постачає. Я цін особливо не знала, Налін привіз мене в магазин, де я купила шовковий шарфик за 2900 рупій, і не знала, мало це чи багато. Але іншим разом інший тук-тукер (не було Наліна на місці, і ми поїхали з іншим) завіз нас у дорогий магазин, де такі ж шовкові шарфики коштували по 7000 рупій. Я тоді дуже пошкодувала, що не дочекалась Наліна. З ним таки вигідніше їздити за покупками. Ми з ним одразу обговорювали маршрут і вартість (з попередніх відгуків знали, що це потрібно для уникнення непорозумінь). Якщо ви катаєтесь по місту на невеликі відстані, за це просять 300 рупій, а якщо вам потрібно в магазин, який в іншому місті, то це 500-600 рупій. Звісно, можна ходити пішки і шукати магазини чи базар самостійно, але в 30-градусну спеку все ж приємніше покататись на тук-туці. Плюс, це екзотика і пригода.
Про екскурсії теж можна запитати у тук-тукерів. Вони всі направлять вас до Лаліта, який трохи знає російську. У нього екскурсії дешевші, ніж у гіда. Ми купили у гіда, тому що він взяв нас «тепленькими», коли ми щойно приїхали в готель і ще не заселились. Це була дводенна екскурсія – в Канді та Сігірію, коштувала 100 доларів, і ще 70 доларів (у рупіях) треба було взяти із собою на вхідні квитки в національний парк і храм тощо. До речі, саме місто Канді ми майже не побачили – лише парк і храм зуба Будди. Але загалом екскурсія цікава, спочатку поїхали кататися на слонах, потім – сад спецій (навішали нам лапші про аюрведу, щоб впарити креми і таблетки втридорога), чайна плантація і фабрика, де виготовляють чай (купувати його там недоцільно, бо дорого, а у нас, в принципі, такий самий у супермаркетах продається), потім – у Канді ботанічний сад і храм. І цього було б достатньо, як на мене. Якби я знала, що на другий день екскурсія в Сігірію передбачає підйом на гору при 33 градусах на сонці, я б ні за що не поїхала. А так тепер маю уявлення про розміри колишнього королівського палацу (хоча від нього залишилися тільки підмурки). У Лаліта купили екскурсію за 20 доларів – річкове сафарі, там фотографували варанів, мавп і колібрі (це вже що пощастить побачити), потім їздили в Галле дивитися на черепах, які підпливають до берега (щоб на них подивитися, треба зайти по пояс у воду і зверху дивитися, торкатися не дозволяють, до берега гнати теж не можна, тому краще їдьте на черепахову ферму), потім дивилися фортецю і маяк. Екскурсія зайняла цілий день.
З фруктів найбільше сподобалися ананаси – набагато солодші й запашніші, ніж ті, що привозять до нас. Вони коштують недорого – десь 160 рупій за кілограм, але перш ніж купувати, подумайте, як ви будете їх різати. У нас ножа не було. Ми подзвонили в обслуговування кімнат і попросили, щоб його нарізали. Почистили і нарізали гарно й акуратно. Додаткової плати за це з нас не стягнули, я просто дала 150 рупій чайових. Банани їхні нас не вразили, у нас смачніші. Хоча й чула відгуки, що їхні банани кращі. Фрукти, на які в них не сезон, можна купити в супермаркеті.
The hotel is good, relatively new, decent condition. You just don't need to compare it to European 5 stars. The lobby is beautiful, an interesting architectural solution. There are no doors or windows, and no two walls at all. You come in right from the street, and it's cool there - whether the air conditioner is working or the wind from the ocean. You sit on the couch, cool off, marvel at the ocean. There is a bar and a fountain in the lobby, where fish swim.
The room is clean, clean, cleaned daily and more than once a day. We cleaned well, even when we did not leave tips, so after that we always left 100-200 rupees. The guide said that 100 rupees is enough for tea, but if you really want to thank, then give 150-200 rupees. If you have a choice between sea view / garden view, then choose only the first option. Still, it's more enjoyable to look at the ocean in the morning than at the railroad tracks and rooftops. We had a window overlooking the ocean, and we still heard the train passing.
This noise did not bother us at all, especially since the ocean is also not weak noise. The waves are constantly high, their noise distracts from extraneous sounds. In general, I believe that neither the noise of the ocean nor the noise of the railway can be compared with the noise of monkeys). The room has air conditioning, refrigerator, kettle, tea, sugar and water cleaners are constantly replenished. In the bathroom hair dryer, in the closet - safe and iron, everything works. The TV is gorgeous, big screen, but I did not find interesting channels. I clicked the first 30 - all local, so I turned it off and didn't turn it on anymore. It is fun to jump on the waves in the ocean, but you will not be able to swim. The waves are such that for beginner surfers you can learn to catch a wave. There is a swimming pool and swimming in it.
We had breakfast at the hotel, our breakfast was included.
Lunch and dinner could be paid extra, but we went to a cafe nearby. The hotel has breakfast, lunch and dinner - a buffet, ie pay 3000 rupees and what and how much you want.
We read the reviews and went to the so-called restaurant a kilometer from the hotel and a cafe 150 meters from the hotel - delicious in both, the prices are about the same (go somewhere around 2000 rupees per person), but decided to go to a cafe because it's closer. In addition, the dishes there are tastier thanks to the branded sauces from Anu, who prepares them at home and is ready to bring them to the restaurant, so as not to reveal the secret. The cafe offers a menu with prices, but the restaurant does not have a menu - you just bring frozen shrimp, crabs and fish, so you can choose what to cook. I recommend the cafe - walk 150 meters from the hotel towards the city and turn left, walk to the end of the alley and see the sign "Cinamon". Or you can ask tuk-tukers - they are on duty right behind the railway tracks.
Thrifty tourists said that they went out to the city and had lunch there for 450 rupees (rice, chicken in curry and salad).
But I think seafood is tastier, and you can afford not to save on vacation. Portions are large - rice and salad are added to seafood - after such a dinner you can not have dinner.
About money. You need to change dollars at the airport, where the most favorable rate is 177 rupees, and in the city - 170. To change more profitably in the city, you need to go to tuk-tukers - they know the place. For example, we asked to be taken to the bank, and the driver asked why the bank - when they said that to change the money, he took us not to the bank, but to the electronics store, and said that the money can be exchanged here. As it turned out, the exchange rate here is better than in the bank - 176 rupees per dollar. So I realized that we were very lucky with the tuk-tuker - he did not take us where we said, but asked what we wanted, and drove to where we could buy better quality goods.
His name is Nalin, a very gentle guy.
He asks in English where you are from, and when he finds out that he is from Ukraine, he says “Glory to Ukraine! ». In short, it is immediately apparent that our JoinUp regularly delivers to this hotel. I didn't know much about the prices, Nalin brought me to the store where I bought a silk scarf for 2.900 rupees, and I didn't know if it was a little or a lot. But another time another tuk-tuker (Nalina was not there, and we went with another) took us to an expensive store, where the same silk scarves cost 7.000 rupees. I was very sorry then that I didn't wait for Nalina. It is still more profitable to go shopping with him. We immediately discussed the route and the cost with him (we knew from previous reviews that this was necessary to avoid misunderstandings). If you drive around the city for short distances, you ask for 300 rupees, and if you need to shop in another city, it is 500-600 rupees.
Of course, you can walk and look for shops or a bazaar on your own, but in the 30-degree heat it is still more pleasant to ride a tuk-tuk.
Plus it's exotic and adventurous.
You can also ask tuk-tukers about excursions. They will all direct you to Lalita, who speaks a little Russian. His tours are cheaper than his guide. We bought from the guide, because he took us "warm" when we just arrived at the hotel and have not yet settled. It was a two-day trip to Kandy and Sigiriya, which cost $ 100, and another $ 70 (in rupees) to take with you to the entrance tickets to the national park and temple, and so on. By the way, we hardly saw the city of Kandy itself - only the park and the temple of the Buddha's tooth.
But in general the tour is interesting, first we went for an elephant ride, then - a spice garden (hung us noodles about Ayurveda to steam creams and pills at a high price), where tea is made, it is not advisable to buy there, because it is expensive, and we have, in principle, the same is sold in supermarkets), then - in Kandy botanical garden and temple. And that would be enough, in my opinion.
If I had known that the second day's excursion to Sigiriya involved climbing a mountain at 33 degrees in the sun, I would not have gone for nothing. And so now I have an idea of the size of the former royal palace (although it left only the foundations).
In Lalita bought a tour for $ 20 - a river safari, there photographed monitor lizards, monkeys and hummingbirds (it's lucky to see), then went to Gaul to see the turtles swimming to the shore (to look at them, you need to go to the waist in the water and look from above, do not allow to touch, you can not drive to the shore, so it is better to go to a turtle farm), then marveled at the fortress and lighthouse. The tour took a whole day.
Of the fruits, we liked pineapples the most - they are much sweeter and more fragrant than those brought to us. They are inexpensive - about 160 rupees per kilogram, but before you buy, think about how you will cut them. We didn't have a knife.
We called room service and asked to be cut. Cleaned and cut nicely and neatly. We were not charged extra for it, I just tipped 150 rupees. Bananas did not impress us, we have tastier ones. Although I heard reviews that their bananas are better.
Fruits that are out of season for them can be bought in the supermarket.