Ідея відвідати восени материкову Грецію виникла ще в середині літа, коли статистика по короновірусу йшла на спад, країни Європи відкривалися для туристів з України одна за одною, і здавалося, світ ось-ось повернеться в допандемійні часи… Але чутки про штамм «Дельта» тим часом ставали все більш тривожними, і десь на підсвідомості підкрадалась думку, що за місяць-два, коли літо скінчиться, а учні та студенти знов сядуть за парти, Європу накриє нова хвиля, і «туристичні гайки» знову закрутять.
Подорож у Грецію в цьому випадку виглядала однією з найменш ризикованих (з огляду можливого закриття кордонів через карантин в переспективі кількох найближчих місяців), оскільки найпершою з країн ЄС почала впускати українців (з 14.05), ще до офіційного занесення України до «зеленого списку» ЄС. Другою з найменш ризикованих видавалась подорож в Іспанію (Іспанія, разом з Естонією та Бельгією, в середині літа взагалі почала впускати українців без тесту та вакцинації, але станом на середину жовтня залишилась і цьому аспекті єдиною…). І що об’єднує ці дві країни , на мою думку – їхня економіка чи не найбільше серед інших країн Європи залежить від туризму і свої кордони для громадян України вони закриють останніми…
Квитки купував наприкінці липня-на початку серпня, тобто за 2,0-2,5 місяців до подорожі. Рейс Київ-Афіни обійшовся в 1539 грн з особи, зворотній Салоніки – Київ у 29,99 Є. З останнім абсолютно вгадав, це було «цінове дно», надалі ціна знаходилася в діапазоні 45-55 Є, а от із першим виявилося складніше – надалі ціна на цей рейс «стрибала» від 800 до 2200 грн. Тут не вгадаєш…
Спочатку планували 7 ночей в Афінах (в одному з готелів на узбережжі) та 4 ночі в Салоніках, з одноденними виїздами в Дельфи, Метеори та до гори Олімп. Але 25.08.2021 уряд Греції оприлюднив обмеження з 13.09, згідно яких переїзд громадським транспортом з однієї області Греції в іншу можливий або за наявності свідоцтва про вакцинацію, або за наявності негативного результату ПЛР- або антиген-тестів. Програму довелося швидко перероблювати: зменшили на 1 одну ніч перебування в Афінах та Салоніках, натомість додали 2 ночівлі в м.Каламбака (що знаходиться найближче до Монастирів Метеора). Рейси потягів підбирали так, щоб встигнути в 48-годинний проміжок часу, який дозволяє дія антиген тесту.
Летіли, як я вже згадав вище, авіакомпанією Wizzair, з добряче підзабутого аеропорту «Жуляни» (в 2020-2021 літали через Бориспіль). На відміну від вітчизняних «duty-free», які, якнамене, не вражають ні асортиментом, ні цінами, «жулянський» здивував наявністю німецького бренді «Aisbach» по 18 Є за літр. Для порівняння, в віденському дьюті купував такий самий напій два місяці тому по 10,70Є за 0,5 л. Єдина незручність – у скляній пляшці, яку не дуже зручно возити з собою при великій кількості переїздів. Отже, рейс був вечірній (18:30 – 21:05), виліт затримали на півгодини, в Афінах сіли з такою ж часовою затримкою. По прибуттю, всіх пасажирів нашого рейсу службовці аеропорту скерували на безкоштовний антиген-тест. Одразу після якого, не чекаючи результатів, всі пішли до прикордонників. Прикордонники взагалі не ставили жодних запитань, абсолютно механічно відсканували паспорти і так само механічно їх проштампували.
Далі був досить довгий перехід до виходу №5, біля якого зупинявся потрібний нам автобус Х96. Серед нескінченої черги магазинів та точок оренди авто, яскраво вирізнялася крамниця з яскравою і вельми знайомою назвою «ПЕРІОДІКА». Як ви вочевидь здогадалися, в ній продавалися газети та журнали. Але вони цікавили мене в другу чергу, а в першу – можливість придбати безлімітний проїзний квиток на міський транспорт на найближчі 5 діб. Але спіткала невдача – їх тут не продавали. Забігаючи наперед, скажу, що потрібні квитки вдалося купити в автоматах на зупинках трамваю Афін. А ось і наш автобус Х96 (ходить 2 рази на годину вдень і 1 раз на годину вночі, квитки продають тільки у кіоску на зупинці, раніше ще й водій продавав, але нині через відомі обмеження, кабіна водія огороджена плівкою і входу/виходу на передні двері немає). Вартість проїзду 5,50Є (в мій минулий приїзд в Афіни 2016 року, вартість становила 6Є).
Їхати до нашого готелю близько 40 хвилин, виходити на зупинці “3th Kalamaki”, далі повернути назад, йти вдовж променаду проти руху автобусу і на 5-му повороті повернути ліворуч. Ця вулиця мала якусь нетипово-дивну для Греції назву «Fan Vaik» (як на мене, дещо в’єтнамський акцент, що означає – не уточнював), але головне, що на ній знаходився наш готель! Готель «Nefeli Hotel Alimos», сучасний, новий, з ліфтом:
Готель "Nefeli Hoteli Alimos"
Є все необхідне, в т.ч. холодильник, фен, маленькі флакони з гелем для душу та дезинфектором для рук. Якщо дістанеться номер з вікнами у двір – буде тихо, якщо на вулицю – трохи гамірніше. Адже навпроти школа. Але наврядчи шкільне різноголосся завадить Вам відпочивати, адже заняття починаються з 8:30, а сніданок у ресторані готелю – з 7:30. Сніданок через карантинні обмеження з 13.09 був переведений у континентальний формат: кожному постояльцю видавався ланч-бокс, що містив сендвич, варене яйце, солодку булочку та яблуко. Чай, кава, сік та молоко необмежені. Деякі туристи приносили с собою в ресторан їжу і навіть (міцні!) напої на сніданок – персонал на це уваги не звертав.
До моря від готелю – близько 200 м, але треба перейти через автостраду пішохідним переходом і трамвайну лінію. Там же на зупинці трамваю, в автоматі можна купити одно- та багаторазові квитки на міський транспорт. Я вибрав безлімітний «5 day tickets» за 8,20Є. Оплата лише платіжною карткою. При першій поїздці треба валідувати в валідаторі в салоні, від дати і часу валідації відраховується 120 годин, протягом яких він діє. Частину прибережної лінії займає дрібногальковий пляж (частково безкоштовний, частково – платний), та набережна з парком та лавочками:
В парку є кілька кафе (не всі з них працювали через вже низький сезон, та кінотеатр під відкритим небом (теж вже зачинено). Цей район Афін називається Alimos (Алімо). Навпроти на набережній кілька кафе (особливо сподобалась «Riviera») та ресторан мексиканської кухні «Penarrubio» (не відвідували). Кілька слів про супермаркети. В Афінах вони поділяються нак етнічні (LiDL – Німеччина, Carrefour – Франція, MyMarket – Австрія, InterSPAR - Австрія) та місцеві (Склавенідіс, АВ, Bazaar). Якнамене, найнижчі ціни в LiDL та Склавенідіс. Найближче до пляжу MyMarket – всього один квартал. Хвилин 15 по паралельній вулиці – Склавенідіс. Дуже здивували високі ціни на овочі та фрукти (здавалось би, Греція – аграрна країна): виноград – від 2,7 Є/кг, ківі – від 3,5 Є/кг, гранат – від 4,5 Є/кг, помідори – від 3Є/кг. Така ціна як у вказаних мережевих супермаркетах, так і в маленьких овочево-фруктових крамничках :-( Значно краще ціни на сільськогосподарських ринках, але в яких місцях вони працюють і за яким графіком – невідомо, в середмісті знаходили їх двічі, на узбережжі – жодного.
В один з днів відпочинку з’їздили в дуже цікаве місце – парк «Flisvos» (трамваєм номер 4) . Парк дуже зелений, що дещо нетипово для Афін, має багато зон для активного відпочинку (мотузкодром, поле для гольфу, корти для тенісу тощо), а далі поступово переходить у величезну «Flisvos Marina». Хто не знає – «Marina» - це стоянка для яхт. Вхід вільний, хоча охорони дуже багато, фото робити можна. Яхт – незліченна кількість:
Найпоширеніші прапори (після різноманітних офшорних островів ) – Мальта та Австралія. Хоча зустрічались Польща, Аргентина, ПАР, Німеччина.
Для прибулих на яхтах гостей – подбали про будь-які зручності – є велика кількість ресторанів (з вельми високими цінами), готель і навіть банкомати:
Поруч – пароплав-музей (початок ХХ ст.):
Вхід вільний, але я не заходив. А трохи далі – кілька огороджених причалів, біля яких пришвартовані екземпляри національного Морського Музею Греції: військовий крейсер «Авероф», копія середньовічної гребної галери та ще кілька пароплавів початку ХХ ст. Вхід до музею платний – 3 євро, графік роботи дуже не зручний: з вівторка по п’ятницю з 9 до 14, з суботи по неділю з 10 до 17, понеділок вихідний. Кілька слів хочеться сказати про Крейсер:
Корабель дійсно унікальний, рік побудови – 1910, брав участь у I та II Cвітових Війнах, але що найбільш неймовірно – він досі на ходу! В 2020 році він здійснив перехід з Салонік в Афіни на власних двигунах, без буксирування!
Цей район Афін називається Паліо Фаліро, якщо ви хочете оглянути його трохи більш детально – то головна його вулиця Alexandrou , починається трохи далі від зупинки «Flisvos», орієнтир – будівля «ALPHA»-банку (це не російський «Альфа-банк», як ви могли б подумати, ця фінансова установа тривалий час працювала в Україні під брендом «Astra-bank»)
Вулиця неширока, але довга, будинки нові, 6-8 поверхові, абсолютно всі перші поверхи зайняті різного роду крамницями або кафе, є навіть книгарні. Що здивувало на балконах деяких будівель ще при будівництві пердбачені місця для барбекю разом із витяжками (увага на конструкцію з літерою «М»):
Що дуже порадувало – це величезна кількість лавочок для відпочинку, буквально через кожні 50 метрів. Кінцевою метою прогулянки по Alexandrou – було відвідання магазину LiDL. Багато німецьких товарів. На набережній в цьому районі розташовані дорогі готелі.
А з самої набережної відкриваються чудові види на місто Пірей та як завжди неповторні в Греції види на захід сонця:
Двічі виїзжали в центр Афін, трамваєм №5, його кінцева зупинка безпосередньо на площі Сінтагма (це, як відомо, центральна площа Афін). На Акрополі я вже був, тому вирішили прогулятись по двох центральних торгівельних вулицях –Ermou та Metropolitos. Той день, 13 жовтня, виявився дуже теплим, (взагалі перші три дні відпочинку радували теплою сонячною погодою +21…+22 С, далі стало складніше) туристів в центрі було досить багато, зокрема франкомовних. На Ерму Відвідали місцевий H&M (ціни гуманні, зробили деякі покупки, хоча як виявилося, справжній шопінг в Афінах – зовсім не там).
Прогуллючись, дійшли до станції м.Монастираки. Там, як і 5 років тому розташовувася продовольчий ринок, щоправда площа його суттєво зменшилася – з усіх боків на нього наступали столики різних кафе. Враховуючи, що було вже близько першої години дня – то ринок майже розійшовся, але цін тих продавців , що залишилися, відверто порадували: ківі – 1Є/кг, виноград 1.0-1.4 Є/кг, сливи 1Є/кг, гранати 1.4Є/кг, фініки 1 Є/кг. Вирішили там же і пообідати: мусака (овочево-м’ясна запіканка) та сулавакі (4 шашлики) обійшлися в 16Є. Як для туристичного центру міста – то нормально.
Назад повертаємося по вул. Метрополітос. Домінантну роль на ній займає Кафедральний Собор (в 2016 році був на реставрації), зараз просто вражає:
Здивувало, що в Соборах Грецької Православної Церкви є сидіння. В ПЦУ, нажаль, немає.
Близбку опів на третю, повертаємося на Сінтагму ( на шляху до цього бачили як в місцевий KFC та Germanos озброєна (!) охорона пропускала відвідувачів за пред’явлення документів про вакцинацію. Не міг собі уявити, що за три тижні таке відбуватиметься і в Києві!). На Сінтагмі є декілька великих сувенірних кіосків, в одному з яких продаються великі календарі на 2022 рік з видами Греції. Всього по 3 Є. Раптом на цьому ресурсі є ще хтось, хто любить привозити з мандрівок календарі на наступні роки. Але знамента площа Сінтагма, ясна річ, не цим. Як відомо, на ній знаходиться будівля Парламенту Греції, біля якої, як відомо, щогодини відбувається зміна почесної варти. Фото цієї неординарної події тут:
Далі, на метро вирушаємо на площу Омонія, яка має в туристичних колах дуже суперечливу репутацію. З одного боку – том багато різних ТЦ на різний гаманець, а з іншого боку – там багато закинутих будівель, мало людно, і взагалі район трохи кримінальний. Метро Афін наче й нескладне в орієнтуванні (всього 4 лінії, 3 з яких перетинаються на ст.Сінтагма). Але проблема в тому, що всі вивіски в метро тільки грецькою мовою, без англійського дублювання. Тому, щоб знайти потрібну лінію і напрямок, довелося трохи розумово напружитись. За якоюсь традицією, при проектуванні деяких станцій метро Афін, були побудовані безпосередньо в підземному просторі чималі виставкові центру. Минулого разу, у виставкому залі на Сінтагмі відбувалась ярмарка грецького меду, зараз – виставка старовинних костюмів, причому не лише грецьких. Вхід, нажаль, за запрошеннями, на вході перепустки людей звіряли із списком. Можливо, впускали лише журналістів чи мистецтвознавців :-(. Але сфотографувати з порогу ніхто не забороняє:
Від Синтагма до Омонії їхати всього 2 зупинки. Інтервал руху потягів – 5 хвилин, людей у вагонах багато, але незважаючи на це, між ними вдається протискатися «народним співакам» ромської національності. Співають в масках. На Омонії вгадали з виходом з метро – одразу біля входу в ТЦ «Hondos». «Hondos» - це мережа великих грецьких універмагів, розташована в різних містах країни. Ціни вище середніх. У нас я навіть не підберу аналог. Вибрали саме цей універмаг на Омонії – оскільки він сам знаходиться в «кварталі шопінгу», а по-друге, на його останньому, 9-му поверху розташоване відкрите кафе з панорамними видами на все місто! Перед входом охорона вимірює температуру електронним термометром – вперше електронний безконтактний вимірювач температури показав значення, наближене до реального – 36,2 С. Всі попередні вимірювання пристроями цього класу в різних містах фіксували абсолютно нереальний діапазон температур – від 33,5 до 34,5 С.
За традицією «Хондосів», перші два поверхи в них займає парфюмерія та косметика. Того дня, на велику кількість товарів була знижка 20-50%. Креми місцевого на високому рівні ціна/якість. Поступово піднімаємося наверх (є ліфт та ескалатори). Речі на 7-8 поверхах. На деякі бренди знижки 30-40%. Tax-free в Греції починається з 60 Є. А ось і останній, 9-й поверх. Кав’ярня специфічна: якщо хочете сидіти за столиком всередині – потрібно надати сертифікат про вакцинацію або довідку про негативний антиген-тест, якщо сидітимите за столиком на терасі – нічого надавати не потрібно. Ми в кафе нічого не замовляли, просто зробили декілька фото з тераси кафе.
Акрополь:
Пагорб Лікабіттос (найвища точка Афін):
Сама площа Омонія:
Далі був план на автобусі №060 (не дивуйтесь, в Афінах нумерація внутрішньоміських автобусів тризначна, якщо автобус ходить за межі міста – то до номера маршруту додається якась літера,типу X96, B2, C1 тощо). Доїхати до нижньої станції фунікулеру, яким піднятись на пагорб. Але вже вечоріло і було хмарно, тому існував ризик, що нічого не побачимо. Вирішили перенести на більш ранній і сонячний час. Сама площа виглядає трохи моторошно, через велику кількість жебраків. безпритульних, столиків «все по 3 Є» (який контраст –всього в 50м фешенебельний універмаг).
На паралельній вулиці – взагалі повністю закинуті багатоповерхові офісні будинки. Відвідали ТЦ «Metropolis». Дуже специфічно. Товар Розділений не по брендах чи видах – а по цінах! Ось ряд – все по 10 Є (сорочки, футболки, светри), далі – все по 15, потім – все по 20 і т.д. Чимсь нагадує китайський ринок, але всі продавці місцеві, є каса, видають чеки, в будівлі працює ліфт. Походження товару – в основному Китай, хоча я бачив і «Made in Greece». Причому з позначкою «100% BAMBAKO» (футболки, сорочки, спортивні костюми). ВAMBAKO – в перекладі з грецької – бавовна. Щось запідозрив…
Наступний день подорожі – 14 жовтня виявився дуже неординарним. Як відомо, Греція – православна країна, і також вшановує Свято Трійці, але 14.10 – є повністю робочим днем, а саме це Свято в країні перенесено на два тижні , і відзначається 28.10 – в День Незалежності Греції.
На 14 та 15 жовтня всі сайти погоди прогнозували сонячність з мінливим сильним дощем. Що таке «сильний дощ по-грецькі» ми скоро дізнаємося. Зранку йшов дощ, звичайний, не дуже сильний з перервами, але кілька разів прогримів гром і дощ посилився. На набережну йти не було сенсу. На мобільний телефон (Лайфселл) пролунав дзвінок з попередженням (різними мовами) про штормове попередження. Але зичайний грозовий дощ , майже без вітру – до чого тут шторм? Близько 14 години дощ припинився. Незважаючи, що сонця не було, вийшли прогулятися. Променад, він же проспект Посейдоніс, мав такий вигляд:
Трамваї не ходили, колії залиті водою:
Погуляли деякий час, знов пішов дощ, але вже з вітром, відкрили парасолі, вирішили повертатися , але це вже було непросто, оскільки тротуари на проспекті вже були залиті водою, через забиту дренажну систему, яку на ходу, незважаючи на дощ, намагалися прочистити місцеві комунальники. Тому проспект перейшли по мосту (фото вище), до готелю добиралися круговими шляхами і з іншого боку :-(
Наступного дня, незважаючи на мінливу погоду (то яскраве Сонце, то низька хмарність, а прогноз погоди погрожує дощем), все ж вирішили спробувати вдруге піднятися на пагорб Лікавітт. Для цього знов поїхали на трамваї 5 до Сінтагми. Потім на метро одну зупинку до ст.Evangelissimos. На виході – великий парк, в якому несподівано побачили зграю великих зелених папуг!
Чомусь одразу згадалися журнали з далекого дитинства, де на малюнках пропонувалося віднайти якіхось прихованих тварин чи міфічних персонажів. А ви скількох бачите?
Далі по вулиці Плутарх повз Військовий Музей Греції:
та монументальне Посольство Великої Британії рухаємося в напрямку фунікулера. Вулиця Плутарха поступово починає йде вгору , поки взагалі не переходить у східці! Якесь дивне відчуття – йдеш по східцях, а навколо вікна житлових будинків:
Східці досить круті, але іноді трапляються лавочки для перепочинку. На одній з перпендикулярних вулиць (вулиця Демокрита, якщо бути точним) помічаємо фруктово-овочевий ринок. Продають просто з машин. Купуємо помідори по 0,5 Є/кг. Ще зовсім трохи і вже бачимо нижню станцію фунікулеру. Вартість поїздки OW 7,5 Є. Рейси раз на 30 хвилин. В приміщенні станції сувенірний магазин, але ціни вищі, ніж на Синтагмі. Особливість цього фунікулеру – що він йде не по схилу гори, а всередині гори, як вертикальне метро. У фунікулері не передбачено машиніста. Машиніст працює за пультом на верхній станції.
Як тільки вийшли на вершині пагорбу – почався дощ. Від якого вдало сховалися в закритому ресторані з панорамними видами. Ціни на будь-який гаманець, найдешевше – кебаби від 5,90 Є. Десь за години дощ вщух, але залишилась хмарність, тому фото будуть не дуже яскраві. На пагорбі, крім ресторану, є два оглядові майданчики та невеличка церква:
Перше на що звертаєш увагу, коли роззираєшся навкруги, це… автостоянка зовсім недалеко від вершини, та сучасний амфітеатр поруч. Призначення останнього невідоме:
Акрополь:
Види Афін з гори:
Вниз спускалися тим же способом. Тільки на пл. Евангеліссімос вирушили не до метро, а до зупинки автобуса №608. Мета – знов повернутись на пл.Омонії. Одразу за пл.Синтагма , автобус виїхав на вул. Академії, з дуже цікавою архітектурою – арт-деко )більш ніде будівль подібного стилю не бачив. За вікном промайнули будівля кінотеатру та театру, старовинний універмаг, знов почався дощ тому робити фото через вікно не було сенсу. Алее на пл. Академії заради фото все ж вийшли.
Будівля Академіїї Наук Греції:
Національна Бібліотека:
Після повернення в Алімос, ще довго гуляли набережною, вдихаючи вітер штормлячого моря,
спостерігаючи захід сонця:
готуючись до завтрашнього насиченого та напруженого дня. Коли вже стемніло, зробили останній візит в MyMarket, де поласували грецьким морозивом (0,71Є за 140 грн) та придбали напам’ять дуже дивний напій (Ambrosia, ***, 30°)
3,02 Є за 0,2 л. Нектару не було :-(
Зроблю невеликий відступ. Був план з’їздити з Афін на один день до підніжжя гори Парнас, у «місце сили девелоперів та DBA» - де в античні часи віщував Delphi-йський Oracle:-(. Коротше кажучи, в містечко Дельфи. Цій ідеї сприяв негативний результат експрес-тесту з афінського аеропорту, який дозволяв 48 годин подоружувати по Греції міжміським транспортом. Але грецька автобусна компанія ktel підступно скасувала найбільш ранній свій рейс Афіни – Дельфи на 8:00, наступний лише о 10:30. Враховуючи, що їхати три години в один бік, а останній автобус Дельфи-Афіни відправляється о 16:00, їхати сенсу не було. До того ж, автостанція знаходилась у протилежній частині міста, і шлях до неї від нашого готелю займав близько двох годин. Відклав до кращих, менш карантинних, часів, хай їм грець :-(
Ось і настав день переїзду. Програма дуже насичена. Сьогодні в нас переїзд Афіни-Каламбака з пересадкою на станції Палеофарсалос. Поїзд о 15:22. Виселення з готелю до 11:00. Алн потрібно ще здати антиген-тест. В нашому районі, за законом злошкідливості, необхідних лабораторій не було. Найближча до нас – одна з лабораторій мережі «Bioatriki» (вул. Елефтеріос Венізелу, 231). Їхати трамваєм №5 до зупинки Ахілес, від нас 25 хвилин.. В 11:30 на місці (з готелю попередньо виселились, залишивши багаж у спеціальній кімнаті). Аналіз приймають не в сучасній красивій будівлі, а в маленькій будочці-контейнері за рогом. Вартість 10 євро. Лаборантки працюють у звичайних халатах та звичайних одноразових медичних масках, без головних уборів, одними і тими самими рукавичками беруть паспорти клієнтів і розкривають пакетики із паличками, якими беруть аналіз :-:( Невеличка черга. В 12:05 задаємо. В 12:43 приходить негативний результат на пошту. На всяк випадок просимо роздрукувати. Але далі неочікувана неприємність – табло на зупинці показує, що до нашого трамваю чекати аж 28 хвилин! Раніше інтервали були не більше 15 хвилин.
Час йде, а час очікування не зменшується. Вирішуємо на №3 їхати до набережної, а далі чекати №4. Так і доїхали, розраховували ще й на автобуси, що ходять набережною, але напевне, стався якийсь форс-мажор, і автобуси теж не ходили! Нарешті о 13:50 біля готелю. Їхати з багажем до Сінтагми знов на Т5, а потім ще 3 зупинки до станції «Larissa», де знаходиться залізничний вокзал – занадто ризиковано, враховуючи незрозумілі сьогоднішні проблеми з транспортом у грецькій столиці. Просимо портьє викликати таксі , аби воно довезло нас до найближчої станції «червоної лінії», яка власне і йде до вокзалу. Не з першого разу, але таксі знайшли. О 14:10 від’їзжаємо. О 14:25 висаджуємося на станції «Aghios Dimitrious». Поїздка в таксі обійшлася в 5,50 Є. У нас попереду 11 станцій і 50 хвилин часу. Перегони в афінському метро короткі і о 15:00 ми вже в будівля вокзалу. Вокзал старовинний. маленький і дуже тісний. На табло бачимо наш поїзд , але не вказано номер платформи. Йдемо слідом за іншими пасажирами. При виході на платформи кілька службовців в уніформі намагаються вимагати у пасажирів тест/довідку про вакцинацію. Їхня помилка – вони втрьох кидаються на одну «жертву», поки той шукає необхідний документ в телефоні, кілька десятків швидко проходить повз.
Вокзал дуже специфічний, працюють лише платформи 8-12. 1-7 знаходяться в стадії демонтажу. Якихось людей в будці (схожих на охоронців) запитуємо про поїзд на Салоніки (ми їдемо саме ним), називають платформу 9. Жодних табло немає. На вказаній платформі вже солідна кількість людей. Судячи з вигляду – всі місцеві, без туристів. Поїзд прибуває хвилин за 10 до відправлення. Виглядає так:
Всередині – звичайний стандартний європейський «Інтерсіті». З контролерами. Кейтерингом. Без графіті. Наш вагон зайнятий десь %% на 60 – 70. Всі, ясна річ, в масках. Багато пасажирів входять-виходять на проміжних станціях.
Починається справжня, нетуристична Греція. Багато сільськогосподарських угідь, є гори (в тому числі, засніжені)
, озера, морські затоки. Кілька разів поїзд проїздив через гірські тунелі.
На станцію Палеофорсалос прибуваємо з запізненням 11 хвилин (о 18:00 замість 17:49). Враховуючи що стиковка наш потяг Палеофорсалос – Каламбака за розкладом має відправлятись о 18:20, треба було діяти швидко. Оскільки табло на платформі знов таки не було, вирішили йти за натовпом. Натовп підземним переходом рушив на першу платформу. На першій платформі стояликілька працівників залізниці в уніформі. Які спокійно, і методично повторювали, що сьогоднішні рейси на Каламбаку … скасовані! Але замість них скоро будуть автобуси. Так, схоже десь-таки написано, що субота , 16 жовтня оголошена днем транспортних форс-мажорів.
Хвилин за 20 прибувають автобуси. Спочатку – до міста Трікала, потім наш – до Каламбаки. Проїзд ясна річ, безкоштовний, документів (як за право проїзду , так і про вакцинацію/тестування) ніхто не вимагає. Одразу починаються безмежні поля які десь біля горизонту закінчуються гірськими пасмами. Поля майже порожні, ймовірно врожаї зібрано. На самому початку ,бачу дивні, невелики, але дуже старі вантажівки (ймовірно, що ще з 1990-х років) з гратчастими кузовами, на яких видно залишки чогось білого. Невдовзі бачу поле із залишками також якихось білих маленьких клаптиків. Мої підозри кількох днів тому підтвердилися – Греція вирощує свої бавовну!
Щоправда, площі бавовн по ходу руху нашого автобусу незначні, переважають ярові культури та овочеві. Населені пункти обабіч дороги зустрічаються рідко. Звертають на себе увагу багато старих закинутих промислових будівель та нових, але недобудованих. Чимось дуже схоже на прикордонні райони Словаччини чи Угорщини. Ромські поселення зі страшними будинками, зібраними з підручних матеріалів також в наявності. Але є й цілком західноєвропейські АЗС, мотелі, шопінг-моли (з китайськими назвами). Про наближеність туристичного регіону свідчить платна автодорога. Але її довжина – максимум 5 км. А гори тим часом все ближче і ближче, хоча край вже огортають сутінки. Нарешті через 70 хвилин прибуваємо до м. Каламбака (поїзд декларував проходження вказаного шляху за 56). Залізнична станція знаходиться на околиці містечка на об’їзній дорозі, але до нашого готелю йти приблизно 15 хвилин. Він називається «Aeolic Star Hotel» та знаходиться на невеличкій площі, з усіх боків, оточеній кафе та ресторанами.
Одразу за містечком (а таке враження – просто над готелем) нависають скелі. Ті самі Метеори. Вартість проживання в готелі 76,5 Є за дві ночі. Без сніданку. Це не проблема, оскільки в номері є електрочайник та холодильник. Номер трохи тіснуватий, але нам в ньому лише ночувати.
Кілька слів про місцевість, в якій ми зупинилися. Метеори – це унікальне природнє явище, природній феномен - це одиночні скелі (деяікі прилягають до гірського масиву), за легендами вони є підводними скелями на дні давно високлого моря. Їхня висота становить 400-600 метрів, на більшості з них в середні віки почали виникати монастирські обителі, з метою перш за все захисту монахів від напвдів турецьких завойовників. В різні віки число монастирів було різним (максимум доходило до 50), до нашого часу залишилося лише 6
Наступного ранку вирушаємо на автостанцію (на 100 м нижче площі з фонтанами). Щоденно з Каламбаки до Монастирів відправляються 2 автобусні рейси , о 9:00 та 12:00, а в зворотньому напрямку всього один – о 15:00. Вартість поїздки 1,60 Є, безлімітний квиток на весь день 5,50Є. Але доцільність його абсолютно не зрозуміла, оскільки вартість трьох одиночних квитків нижче. Читав розповіді, що деякі туристи йдуть до монастирів пішки, в принципі реально, йти 6 км в родин бік, але гірські дороги дуже вузькі і не всюди пішохідні ділянки.
Поки чекали автобус - звернули увагу, що в будівлі навпроти туристам пропонується атракція у вигляді польотів над скелями на повітряних кулях. Але вартість не уточнювали
Автобус перш ніж заглибитися в гори , робить коло по всьому містечку, роблячи зупинки біля кожного з великих готелів (всього 5) та на нашій площі з фонтаном. Автобус великий, для міжнародних перевезень,
але пасажирів в ньому було не більше 20. Всі в масках. Якщо плануєте за один відвідати всі монастирі, то рекомендую їхати рейсом о 9:00, вийти біля Монастиря Св.Миколая, після його огляду йти по трасі прямо (вона йде потроху вгору), потім на розвилці повернути праворуч і йти до Монастиря Варлаама, відвідати його та Монастир Великий Метеор, що поруч.
Часу у Вас на три Монастирі приблизно три години, адже приблизно о 12:20 -12:30 від Великого Метеора буле відправлятись автобусний рейс, що йде о 12:00 з Каламбаки. Приблизно через 15 хвилин він довезе Вас до Монастиря Св.Стефана (там кінцева). Раджу одразу йти його відвідати, оскільки о 13:30 він зачиняється на обід. Потім – можна відвідати Монастир Св.Трійці, він зовсім поруч. Якщо ще відчуваєте в собі сили – можна відвідати Монастир Св.Варвари (Русану). Ми вирішили рекордів не встановлювати, а відвідати Монастирі Великий Метеор та Св.Стефана. Вхід в кожен з названих монастирів по 3 Є (за інші не скажу – не уточнював). Жінкам, що у штанях або коротких спідницях пропонується якийсь малозрозумілий одяг, щось середнє між спідницею та фартуком, різниця тільки в тому що в Великому Метеорі він безкоштовний і багаторазовий (на виході треба повернути), а в Св.Стефана коштує 2 Є і залишається туристкам на згадку.
Матеріал – дуже близький до брезенту :-( Великий Метеор сподобався більше. По-перше, він найбільший за площею з-поміж усіх і в ньому виставлені для огляду найцінніші церковні реліквії. Більше простору і менше туристів, хоча добиратися важче, сходи спочатку вниз, потім різко вгору. Всі монастирі дещо схожі один на інший: до огляду пропонується музей Монастиря, безпосередньо Собор(в обох no foto) та Монастирська крамниця. З Великого Метеора види краще. На що звернув увагу – у Великому Метеорі весь персонал (білетер на вході та продавець у крамниці) – в цивільному одязі. У Церкві, на мою думку, служби не проводяться, немає запаху свічок та ладану. Можу помилятися. Фото з Великого Метеора:
В Музеї виставлено дуже багато старовинних реліквій та артефактів (VIII-XII ст.), але фото знов таки заборонені.
У Монастирі Св.Стефана навпаки Церковне життя надзвичайно жваве. Весь персонал (жінки, монастир жіночий) в монастирському одязі, багато туристів є шкільні групи, є також недільна церковна школа. У 2021 році Греція відзначає 200-річчя здобуття Незалежності, є відповідні плакати та література. Біля Монастирів Валаам, Великий Метеора та Св.Стефана є невеликі майданчики для паркування авто. Більшість авто з номерами Греції, але бачив також французькі, румунські та наші (ВК – Рівненщина). Ясна рік, біля вказаних монастирів розгорнуті точки з продажу сувенірів та фургони з напоями та снеками.
Фото з монастиря Св.Стефана:
В Монастирі:
?
Вид на Каламбаку:
Вид з Каламбаки на Монастир Св.Стефана:
Фото інших монастирів.
Монастир Святого Миколая:
Монастир Варлаам:
Монастир Святої Трійці:
Монастир Святолї Варвари (Монастир Русану):
Повертаємося автобусом о 15:00 (всі монастирі закриваються для відвідувачів приблизно в цей самий час), інших способів дістатись Каламбаки , крім таксі, вочевидь немає. Дорога в Каламбаку проходила через селище Метеора, яке абсолютно повністю складалося з міні-готелів та таверн. Що звернуло також на себе увагу – те що у створених природним шляхом у скелях (вивітрюванням та ерозією) печерах живуть люди.
Хто це – з’ясувати не вдалося. Можливо, ромське населення. Бачив також тренування альпіністів-любителів, які намагалися підкорити скелі у свій спосіб.
Після повернення в Каламбаку, обідаємо в одній з місцевих таверн (ціни на меню в тавернах та ресторанах майже не відрізняються). Потім гуляємо містечком. Неділя. Всі супермаркети зачинені, але туристичні магазини (вироби зі шкіри, хутра, кондитерські) працюють.
Настурного дня в нас черговий переїзд. Тепер вже до Салонік. Знов з пересадкою у Палеофорсалосі (09:28 – 10:25, 10:37 – 12:43). При посадці тести ніхто не перевіряв. Перша частина переїзду нічим особливим не запам’яталась, хіба що зупинкою у містечку Трікала – воно явно більше за Каламбаку, луже охайне, більшість будинків багатоповерхові (в Каламбаці в основному приватні). В Палеофорсалолсі пересадка абсолютно без пригод, здивувало тільки що наш вагон майже порожній (крім нас усього 3 пасажири). В принципі й не дивно, ранок робочого дня, туристичний сезон закінчився. Після міста Ларісса, залізниця частково проходила вздовж морського узбережжя, зокрема проїхали через достатньо відоме туристичне селище Агіос Параскеві, але й там порожньо.
В Салоніки прибули без запізнень. Одразу на виході з вокзалу – великий хаб з автобусних маршрутів, які сполучають вокзал з різними районами міста. Дуже схоже на міжміську автобусну станцію в нашому розумінні – для кожного маршруту передбачено окрему платформу. А на самому виїзді з «автостанції» - передбачено касу по продажу квитків. Трохи про транспортну систему Салонік – у 850-тисячному місті вона складається лише з автобусних маршрутів (їх понад 70), вже понад 20 років у місті намагаються побудувати метро, але цей процес постійно гальмується через постійне знаходження на місцях будівництва нових історичних артефактів. За станом на тепер – планують відкривати у 2022 році причому одразу 2 лінії із 23 станціями. Вартість проїзду – 0,90 Є за поїздку до 60 хвилин та 1,80Є якщо понад 60 хвилин.
В салонах автобусів встановлені 2 автомати – один квитки продає, інший компостує. Але перший здачі не видає. Якщо цікаво, в аеропорт (автобуси X1 та N1 треба купувати квиток за 1,80 Є, хоча їхали ми в день від’їзду реально 50 хвилин) До нашого готелю від вокзалу всього 3 зупинки (зупинка Antigonido), автобус проїжджає їх по вулиці Egnatia (одній з двох головних торгівельних вулиць міста), всі перші поверхи будинків зайняти крамницями, рівень якості та цін нижче, але чим ближче до центру, тим, зрозуміло вище і дорожче. Дуже поширені фірмові магазини тієї чи іншої фабрики.
Поселяємося в готель. Готель «Nea Metropolis» розташований у старовинній будівлі початку ХХ ст. Вартість 144 Є за 3 ночі на двох, сніданок включено. Номер дуже дивний – видно сліди перепланування, а найголовніше –недавня прибудова ванної, просто вбудували коробку з гіпсокартону в якій розмістили вказані зручності, дуже тісну, та й на сходинку вище за рівень підлоги. Так до речі в усіх номерах. Що було тут раніше – для мене загадка. Можливо кілька багатокімнатних квартир, які свого часу перепланували. Сніданок своєрідний – ресторан на останньому поверсі. При вході працівник готелю кожному бризкає на руки дезинфектор потім дає одноразові целофанові рукавички. Брати продукти дозволено тільки в них. А так – сніданок цілком непоганий: «шведський стіл» з широким вибором сирів, шинки, випічки, джемів. З овочів та фруктів представлені лише оливки. Окремо – про мед. На маленьких упаковках написано, що він квітковий, але на смак – 100% гречаний. Ми ж в Греції! «Хай їм грець»!
Після поселення йдемо в напрямку моря (близько 500 м). Чому я пишу «в напрямку моря», а не в напрямку пляжу? Cправа в тому, що в Афінах вся набережна закута в бетон і спуску до води немає від слова зовсім. Пляжі починаються тільки за аеропортом (містечка Перея, Агіа Тріаді тощо – близько 14 км від міста). Були плани сплавати туди катером, але за словами місцевих, після шторму 14 жовтня (а в Салоніках він також був суттєвим) вказані рейси скасували. Виходимо на набережну в районі Старого порту. Там зараз сучасний арт-простір з музеями галереями, модними клубами тощо. Даля гуляємо вздовж набережної до однієї з головних візитівок міста – Білої Вежі. Довжина набережної 2 км, на ній побудовані як старовинні будинки в стилі арт-деко, так і сучасні під старовину, так і просто сучасні. Виглядає це приблизно так:
Але все що їх об’єднує – це тотальна наявність ресторанів, кафета таверн на перших поверхах»! Кафе продовжуються і на перпендикулярних вулицях. Такої кількості місць, де можна пообідати з видом на море, яне бачив навіть в Ніцці чи Барселоні!
Готелів до речі немає, всі вона розташовані далеко від моря. Сувенірні також досить віддалені від набережної. Дотично до набережної розташована центральна і найбільша площа міста – площа Арістотеля:
З пам’ятником самому Арістотелю:
Від площі Арістотеля починається так звана «Вертикаль», на якій розміщено головні архітектурні пам’ятки Салонік:
Форт Вардар (там нині центральний ринок), Старовинні турецькі бані (Bey Hammam), Римський Форум та головний храм міста – Собор Святого Димитрія.
Вздовж набережної розміщено багато лавочок, на яких можна відпочивати, дихаючи морем, одна проблема – від лавочок до кінця набережної – не більше 1 метра, і жодної огорожі :-(. Як намене, не сприяє зміцненню нервової системи… Так непомітно дійшли до Білої Вежі,
біля неї невеликий парк із лавочками (все на розумній відстані від краю) , а трохи далі – величний монумент Олександру Македонському (місцеві називають його Олександром Великим):
Область Греції, столицею якої є Салоніки –так і називається Македонія. Саме через назву майже 3 десятиріччя тривали суперечки між Грецією та Республікою Македонія.
В підсумку греки свого таки досягли – примусили змінити Республіку Македонію свою назву на Республіку Північна Македонія. Біля Білої Вежі також є причал, звідки відправляються у 30-хвилинний круїз акваторією затоки 2 катери – один з них стилізований під давньогрецький корабель «Арго», а інший під човен «Кон-тікі» знаменитого Т.Хейєрдала. Цікаво, що фіксованої вартості квитка немає – требо щось замовити на борту. Ми плавали на «Арго», у них найдешевше були грецька кава «Фраппе» та гарячий шоколад (по 6 євро кожен). Про ціни на «Кон-тікі» не скажу,але у них була примітка на рекламному стенді, що якщо нічого не замовляєш – то вартість поїздки 4 євро. Щоправда «Кон-тікі» виконує значно менше рейсів , ніж «Арго».
Останній рейси кораблики виконують близько 7 вечора, коли починається традиційно чарівний для Греції захід сонця:
В один з днів вирішили відвідати Собор Святого Димитрія. Від нашого готелю йти хвилин 20: спочатку вгору по вул. Siggrou до перетину з вул. Olimpou, повернути на останню праворуч і йти , поки з обох боків не побачите невеликі зелені галявини – та, що нижче буде Римський Форум...
...а та що вище – парк Святого Димитрія. За цю коротку відстань ви побачите справжні , нетуристичні Салоніки.
Ну а за парком Св.Димитрія постає і сам Собор Св. Димитрія.
З середини Собор вражаює:
Сучасний розпис:
Стародавні фрески:
Для прихильників шопінгу по-німецькі(магазинів LiDL, ясна річ), можна продовжити «вертикаль», і пройшовши по вул. Agious Nikolau (Святого Миколая) до вул. Olimpiados і вийти просто до магазину LiDL. Але попереджую – йти досить круто підгору. Для любителів алкогольних напоїв , просто навпрrоти ЛідЛа є фірмовий алкогольний магазин «Olimpiados», але ми останній не відвідували. Лідл вразив морозивом по 0,14Є за 65 гр та грецькими «Risini» по 0,95Є/кг. Для поівняння, в Україні аналогічні коштують 32 грн за 0,4 кг :-(
Шопінг в Греції, врешті-решт, зіграв з нами злий жарт, на контролі багажу в аеропорту Салонік наш багаж важив 24 кг замість дозволених 20. Чотири зайві кг авіакомпанія оцінила в 49 Є (по 11Є за кожен кг плюс 5Є якась незрозуміла комісія – списання пройшло саме цими двома сумами). Але на позитивні враження від поїздки це аж ніяк не вплинуло, просто треба бути трохи обачнішим. Зворотній виліт рейс вилетів і приземлився без затримок (16:55 – 19:05), при зльоті звернув увагу, що частина злітно- посадкової смуги побудована на намитому півостровіі сильно видається в море (думав, подібне тільки на португальській Мадейрі). Враження від поїздки в Грецію (незважаючи, на сучасні новітні реалії) тільки позитивні, звісно лишилась певна недосказаність, яка з часом колись усунеться новими подорожами.
The idea to visit mainland Greece in the autumn arose in mid-summer, when statistics on coronavirus declined, European countries opened to tourists from Ukraine one by one, and it seemed that the world was about to return to pre-pandemic hours… But rumors of a strain Delta, meanwhile, was becoming increasingly unsettling, and somewhere in the subconscious, the idea crept in that in a month or two, when summer was over and students were sitting at desks again, a new wave would sweep Europe and tighten the tourist nuts.
Travel to Greece in this case seemed one of the least risky (given the possible closure of borders through quarantine in the next few months), as the first EU country began admitting Ukrainians (from 14.05), before the official inclusion of Ukraine in the "green list" »EU.
The second least risky was a trip to Spain (Spain, along with Estonia and Belgium, in mid-summer began to admit Ukrainians without testing and vaccination, but as of mid-October remained in this aspect and the only…). And what unites these two countries, in my opinion - their economies depend more than other European countries on tourism and they will close their borders for the citizens of Ukraine last…
Tickets bought in late July-early August, ie 2.0-2.5 months before the trip. The flight Kyiv-Athens cost 1539 UAH per person, back Thessaloniki - Kyiv at 29.99 E. With the last guess, it was the "price bottom", then the price was in the range of 45-55 E, and from the first was more difficult - then the price of this flight "jumped" from 800 to 2200 UAH. You can't guess here ...
Initially, 7 nights were planned in Athens (in one of the hotels on the coast) and 4 nights in Thessaloniki, with one-day trips to Delphi, Meteora and Mount Olympus. But 25.08. In 2021, the Greek government announced restrictions from 13.09, according to which moving by public transport from one part of Greece to another is possible either with a vaccination certificate or with a negative PCR or antigen test. The program had to be revised quickly: reduced by 1 one night stay in Athens and Thessaloniki, adding 2 nights in Kalambaka (closest to the Monasteries of Meteora). Train journeys were selected to achieve a 48-hour interval allowing the antigen test to take effect.
We flew, as I mentioned above, with Wizzair airline, from the forgotten Zhulyany airport (in 2020-2021 we flew through Borispol).
Unlike domestic "duty-free", which, at least, do not impress with the range or prices, "Zhulyansky" surprised by the presence of the German brand "Aisbach" at 18 euros per liter. For comparison, in the Viennese dute I bought the same drink two months ago at 10.70E for 0.5 liters. The only inconvenience is in a glass bottle, which is not very convenient to carry with you when there are a lot of moves. So, the flight was in the evening (18:30 - 21:05), the flight was delayed for half an hour, in Athens sat with the same hour's delay. Upon arrival, all passengers on our flight were sent by the airport staff for a free antigen test. Immediately after which, without waiting for results, everyone went to the border guards. Border guards did not ask any questions at all, completely mechanically scanned passports and also mechanically stamped them.
Then there was a rather long transition to the exit №5, where the X96 bus we needed stopped.
Among the endless queue of shops and car rental outlets, a shop with a bright and very familiar name "Periodicals" stood out. As you may have guessed, it sold newspapers and magazines. But they interested me in the second place, and in the first place to buy an unlimited ticket for public transport for the next 5 days. But they failed - they were not sold here. Going forward, I will say that I managed to buy the necessary tickets in the vending machines at the tram stops in Athens. And here is our bus X96 (go 2 times an hour during the day and 1 time an hour at night, tickets are sold only at the kiosk at the stop, previously also sold by the driver, but now due to certain restrictions the driver's cab is protected by film and entrance / there is no exit to the front door. Fare 5.50 € (in my last visit to Athens in 2016, the cost was 6 €).
Drive to our hotel for about 40 minutes, get off at the 3rd Kalamaki stop, then turn back, walk along the promenade against the bus and at the 5th turn turn left. This street had some atypically surprising name for Greece "Fan Vaik" (in my opinion, a somewhat ethnic accent, which means - did not specify), but most importantly, that it was our hotel! Nefeli Hotel Alimos, modern, new, with elevator:
Hotel" Nefeli Hotels Alimos "
There is everything you need, including a refrigerator, hair dryer, small bottles of shower gel and hand sanitizer. If you get a room with windows in the yard - it will be quiet, if the street - a little noisier. After all, against the school. But it is unlikely that school differences will prevent you from relaxing, because classes start at 8:30, and breakfast at the hotel restaurant - from 7:30. Breakfast due to quarantine restrictions from 13.
09 was translated into a continental format: each guest was given a lunch box containing a sandwich, a boiled egg, a sweet bun and an apple. Tea, coffee, juice and milk are not limited. Some tourists brought food and even (strong! ) Drinks for breakfast to the restaurant - the staff did not pay attention to it.
To the sea from the hotel - about 200 m, but you need to cross the highway with a pedestrian crossing and a tram line. There, at the tram stop, you can buy single and multiple tickets for public transport. I chose unlimited "5 day tickets" for 8.20E. Payment by payment card only. At the first trip it is necessary to validate in the validator in salon, from date and time of validation 120 hours during which it operates are counted. Part of the coastline is a pebble beach (partly free, partly - paid) and the promenade with park and benches:
There are several cafes in the park (not all of them have been open since the low season, and an open-air cinema (also already closed) . This area of Athens is called Alimos). ))) and the Mexican restaurant "Penarrubio" (not visited). A few words about supermarkets. In Athens, they are divided into ethnic Kakanimeni, the lowest prices for LiDL and Sklavenidis. The closest to MyMarket beach is just one block. / kg, kiwi - from 3.5 E / kg, pomegranate - from 4.5 E / kg, tomatoes - from 3E / kg.
This is the price both in these supermarkets and in small fruit and vegetable shops: - (Significantly better prices in agricultural markets, but in what places they work and on what schedule - it is unknown, in the city center found them twice, on the coast - no one.
One day we went to a very interesting place - the park "Flisvos" (tram number 4).
The park is very green, which is a bit unusual for Athens, has many areas for outdoor activities (rope, golf course, tennis courts, etc. ), and then gradually move to the huge "Flisvos Marina". Who doesn't know - "Marina" is a marina. Admission is free, although there are many guards, you can take photos. Yachts - countless:
The most common flags (after various offshore islands) are Malta and Australia. Although there were Poland, Argentina, South Africa, Germany.
For guests arriving on yachts - taking care of any amenities - there are a large number of restaurants (with very high prices), a hotel and even ATMs:
Nearby is a steamer-museum (early twentieth century):
Admission is free, but I did not come.
And a little further - a few fenced berths, which are moored copies of the National Maritime Museum of Greece: the military cruiser "Averof", a copy of the medieval rowing galley and several steamers of the early twentieth century. Entrance to the museum is paid - 3 euros, the work schedule is very inconvenient: Tuesday to Friday from 9 to 14, Saturday to Sunday from 10 to 17, Monday closed. A few words about the Cruiser:
The ship is truly unique, built in 1910, participating in World Wars I and II, but what is most incredible - it is still on the move!
In 2020, he made the transition from Thessaloniki to Athens on his own engines, without towing!
This area of Athens is called Palio Faliro, if you want to see it in a little more detail - its main street Alexandrou, starts a little further from the stop "Flisvos", the landmark - the building "ALPHA" -bank, as you might think, this financial institution has long operated in Ukraine under the brand "Astra-bank")
The street is not wide, but long, new houses, 6-8 storeys, absolutely all the first floors are occupied by various shops or cafes, there are even books. What was surprising on the balconies of some buildings during the construction provided barbecue areas with hoods
What made me very happy was the huge number of benches for rest, literally every 50 meters. The ultimate goal of the Alexandrou walk was to visit the LiDL store.
There, as well as 5 years ago, there was a food market, its area was significantly reduced - from all sides it was approached by tables of different cafes.
Given that it was about one o'clock in the afternoon - the market almost parted, but the prices of the remaining sellers pleased: kiwi - 1E / kg, grapes 1.0-1.4 E / kg, plums 1E / kg, pomegranates 1.4E / kg, dates 1 E / kg . We decided to have lunch there: moussaka (vegetable-gum casserole) and sulavaki (4 kebabs) cost 16 €. As for the tourist center of the city - this is normal.
Back back on the street. Metropolitos. The dominant role in it is played by the Cathedral (in 2016 it was under restoration), now it amazes:
It was surprising that there were seats in the Councils of the Greek Orthodox Church. In the WTO, unfortunately, no.
Around half past two, we return to Syntagma.
I could not imagine that in three weeks this will happen in Kiev! ). Syntagma has several large souvenir stalls, one of which sells huge calendars for 2022 with views of Greece. Only 3 E. For the second time on this resource there is someone else who likes to bring calendars from travel for the coming years. But the Syntagma Square flag is certainly not that. As you know, it is the building of the Greek Parliament, near which, as you know, every year there is a change of honor guard. Photos of this extraordinary event here:
Next, take the subway to Omonia Square, which has a very controversial reputation in tourist circles.
On the one hand - because there are many different shopping centers for different wallets, and on the other - there are many abandoned buildings, few people, and in general the area is a bit criminal.
Athens Metro is easy to navigate (only 4 lines, 3 of which intersect at the station.
Syntagma). But the problem is that all the signs in the subway are only in Greek, without English duplication. Therefore, to find a suitable line and direction, I had to strain a little mentally. According to some tradition, during the design of some Athens metro stations, many exhibition centers were built directly in the underground space. Last time, in the exhibition hall on Syntagma there was a fair of Greek honey, now - an exhibition of ancient costumes, and not only Greek. The entrance, unfortunately, at the invitations at the entrance of the pass people checked with the list. Perhaps only journalists or art critics were allowed in: - (But no one forbids taking pictures from the doorstep:
p >>>
From Syntagma to Omonia drive only 2 stops.
The interval between trains is 5 minutes, there are a lot of people in the carriages, but, despite this, it is possible to squeeze between them "folk singers" of Roma nationality.
They sing in masks. In Omonia, they guessed from the subway - right at the entrance to the shopping center "Hondos". Hondos is a network of large Greek department stores located in different cities of the country. Prices are above average. I won't even find an analogue here. We chose this department store in Omonia - because it is located in the shopping district, and secondly, on its last, 9th floor there is an open cafe with panoramic views of the whole city! Before entering, the security measures the temperature with an electronic thermometer - for the first time an electronic non-contact temperature meter, showing a value close to the real - 36.2 C.
All preliminary measurements by devices of this class in different cities recorded a completely unrealistic temperature range from 33.5 to 34.5 C.
According to the Hondos tradition, the first two floors are occupied by perfumes and cosmetics. On this day, there was a 20-50% discount on a large number of goods. Topical creams at a high level of price / quality.
Gradually go up (there is an elevator and escalators). Speeches on 7-8 floors. 30-40% discount on some brands. Tax-free in Greece starts at 60 e. And here is the last, 9th floor. The coffee shop is specific: if you want to sit at a table inside - you need to provide a certificate of vaccination or a certificate of negative antigen test, if you sit at a table on the terrace - you do not need to provide anything. We did not order anything in the cafe, just took a few photos from the terrace of the cafe.
Acropolis:
Likabittos Hill (highest point of Athens):
Omonia Square itself:
Next was the plan on the bus №060 (do not be surprised, in Athens, the numbering of intercity buses is three-digit, if the bus goes outside the city - then the route number is added a letter like X96, B2, C1, etc. ). Drive to the lower station of the funicular, which climbs the hill.
But it was evening and it was cloudy, so there was a risk that we would not see anything. We decided to move to an earlier and sunny hour. The square itself looks a little awful, due to the large number of beggars. homeless, tables "all for 3 E" (what a contrast - only 50m fashionable department store).
On a parallel street - multi-storey office buildings are completely abandoned. Visited the shopping center "Metropolis". Very specific. Goods Sections not by brands or types - but by prices! Here is a number - all 10 There are (shirts, T-shirts, sweaters), then - all 15, then - all 20, etc.
It is somewhat reminiscent of the Chinese market, but all sellers are local, there are cash registers, issue checks, the house has an elevator.
The origin of the goods is mainly China, although I have seen Made in Greece. And with the sign "100% BAMBAKO" (T-shirts, shirts, tracksuits). BAMBAKO - translated from Greek - cotton. Suspicion of something…
The next day of travel - October 14 was very unusual.
As you know, Greece - an Orthodox country, also celebrates the Feast of the Trinity, but 14.10 - is a fully working day, namely this holiday in the country has been postponed for two weeks, and is celebrated on 28.10 - on the Independence Day of Greece.
On October 14 and 15, all weather sites predicted sunshine with heavy rain. We will soon learn what "heavy rain in Greek" is. It had been raining since morning, normal, not very heavy with breaks, but thunder thundered several times and the rain intensified. There was nothing to go to the waterfront.
A call with a warning (in different languages) about the storm warning was received on the mobile phone (Lifesell).
But the winter storm rain, almost without wind - what is the storm here? At about 2 pm the rain stopped. Despite the fact that there was no sun, we went for a walk. The promenade, also known as Poseidon Avenue, looked like this:
Trams did not run when flooded:
We walked for a while, it rained again, but with the wind, opened the umbrellas, decided to return, but it was not easy, because the sidewalks on the avenue were already flooded with water, due to a damaged drainage system, which is underway, despite rain, tried to clear the local utilities So the avenue crossed the bridge (photo above), the hotel was reached by roundabouts and on the other hand:
The next day, despite the changeable weather (the bright sun, the low clouds, and the weather forecast threatens rain), still decided to try a second time to climb the hill Lycavitt.
To do this, we took tram 5 to Syntagma again. Then on the subway one stop to the station. Evangelical. At the exit - a large park, which suddenly saw a flock of large green parrots!
For some reason, I immediately remembered magazines from a distant childhood, where the drawings suggested finding some hidden animals or mythical characters. And how much do you see?
Further down Plutarch Street past the Greek Military Museum:
and the monumental British Embassy are moving in the direction of the funicular. Plutarch Street is gradually starting to go up, until it will not turn into steps at all! Some strange feeling - you walk up the steps, and around the windows of houses:
¦ The steps are quite steep, but sometimes there are benches for the hallway.
On one of the perpendicular streets (Democritus Street, to be exact) we notice the fruit and vegetable market. Sold directly from cars. We buy tomatoes for 0.5 € / kg. Just a little bit and we can already see the lower station of the funicular. The cost of travel OW 7.5 E. Race every 30 minutes.
There is a souvenir shop inside the station, but the prices are higher than at Syntagma. The peculiarity of this funicular is that it does not go on the slope of the mountain, but inside the mountain, like a vertical subway. There is no driver in the funicular. The driver works behind the console at the top station.
As soon as we reached the top of the hill, it started to rain. From which they successfully hid in a closed restaurant with panoramic views. Prices for any wallet, the cheapest - kebabs from 5.90 E. About an hour later the rain subsided, but it remained cloudy, so the photos will not be very bright.
On the hill, in addition to the restaurant, there are two observation decks and a small church:
The first thing you notice when you look around is a parking lot very close to the top, and a modern amphitheater nearby. The purpose of the latter is unknown:
Acropolis:
Views of Athens from the mountain:
We went down the same way. Only on the square. Evangelissimos did not go to the subway, but to the bus stop №608. The goal is to return to the square. Ommonias. Immediately behind the square. Syntagma, the bus left on the street. Academy, with a very interesting architecture - Art Deco has never seen buildings of this style. Outside the window swept the house of the cinema and theater, an old department store, it started raining again back to take photos through the window did not make sense. Alleys on the square. The academy still came out for the photo.
Greek Academy of Sciences Building:
National Library:
Upon returning to Alimos, we walked along the promenade for a long time, breathing in the wind of the stormy sea,
watching the sunset:
preparing for tomorrow's busy and busy day. When it got dark, we made the last visit to MyMarket, where we ate Greek ice cream (0.71E for 140 UAH) and bought a very strange drink by heart (Ambrosia, ***, 30 °)
3.02 Available for 0.2 liters. There was no nectar: - (
)
I'll make a small digression. Being planning to travel from Athens for a day to the foot of Mount Parnassus, to the "place of power of developers and the DBA" - where in ancient times foretold the Delphic Oracle: - (In short, in the city of Delphi.
This idea was facilitated by the negative result of a rapid test from the Athens airport, which allowed 48 hours of travel in Greece by intercity transport.
But the Greek bus company ktel insidiously canceled the earliest flight from Athens to Delphi at 8:00, the next only at 10:30. Given that it takes three hours to go one way, and the last Delphi-Athens bus leaves at 16:00, there was no point in going.
In addition, the bus station was located near the opposite part of the city, and the journey to it from our hotel took about two hours. Postponed until the best, less quarantine, hours, let them not last long: - (
Here comes the day of moving. The program is very full. Today we have a transfer from Athens to Kalambaka with a change at Paleofarsalos station. Train at 15.22. Check out before 11:00. Aln still needs to pass the antigen test. According to the law of malice, there were no necessary laboratories in our district. The nearest to us is one of the laboratories of the Bioatriki network (231 Eleftherios Venizela Street).
Take tram №5 to the Achilles stop, 25 minutes from us . . At 11:30 on the spot (we left the hotel in advance, leaving luggage in a special room).
The analysis is not taken in a modern beautiful building, but in a small booth-container around the corner. Price 10 euros.
Laboratory assistants work in ordinary gowns and disposable medical masks, without hats, take clients' passports with the same gloves and open bags with sticks, which are used for analysis: -: (result by mail Just in case, please print But then unexpected trouble - the board at the stop shows that before our tram to wait as much as 28 minutes, before the intervals were not more than 15 minutes.
Time goes by and waiting time does not decrease. We decide to go to the embankment on №3, and then wait for №4.
So we arrived, we were also counting on the buses going along the embankment, but, probably, some force majeure happened, and the buses didn't go either! Finally at 13:50 near the hotel.
Traveling with luggage to Syntagma again on the T5, and then 3 more stops to the station "Larissa", where the railway station is - too risky, given today's incomprehensible problems with transport in the Greek capital. We ask the receptionist to call a taxi to take us to the nearest station of the "red line", which, in fact, goes to the station. Not the first time but a taxi was found. At 14:10 we leave. At 14:25 we disembark at the station "Aghios Dimitrious". The taxi ride cost 5.50. We have 11 stations and 50 minutes ahead of us. The races in the Athens metro are short and at 15.00 we are already at the station. The station is old. small and very tight. Our train is visible on the board, but the platform number is not indicated. We follow the other passengers.
When entering the platforms, several uniformed officers try to demand a vaccination test / certificate from the passengers.
Their mistake - the three of them rush at one victim, while he is looking for the necessary document on the phone, several dozen quickly pass by.
The station is very specific, only platforms 8-12.1-7, which are under dismantling, are working. We ask some people in the booth (who look like security guards) about the train to Thessaloniki (we go to them), they call platform 9. There are no signs. There are already a solid number of people on this platform. Judging by the view - all local, without tourists. The train arrives 10 minutes before departure. It looks like this:
Inside - the usual standard European "Intercity". With controllers. Catering. No graffiti. Our training car is somewhere between 60% and 70.70. Of course, everyone is wearing masks. Many passengers enter and exit at intermediate stations.
Real, non-touristy Greece begins. Many agricultural lands, there are mountains (including snow-covered)
, lakes, sea bays. Several times the train passed through mountain tunnels.
We arrive at Paleoforsalos station 11 minutes late (at 18:00 instead of 17:49). Given that the connection between our train Paleoforsalos and Kalambaka was scheduled to depart at 18:20, it was necessary to act quickly. Since there was no sign on the platform again, they decided to follow the crowd. The crowd moved underground to the first platform. On the first platform stood several railway workers in uniform. Who calmly and methodically repeated that today's flights to Kalambak… canceled! But instead there will be buses soon. So, somewhere it is written that Saturday, October 16, was declared the day of transport force majeure.
In 20 minutes buses arrive. First - in the city of Trikala, then ours - in Kalambak.
Travel, of course, is free, no one requires documents (both for the right to travel and for vaccination / testing).
Immediately the boundless fields begin, somewhere at the horizon they end in mountain strands. The fields are almost empty, probably harvested. At the very beginning, I see strange, small, but very old trucks (probably from the 1990s) with lattice bodies, on which the remains of something white can be seen. Soon I see a field with the remains of some small white rags. My suspicions were confirmed a few days ago - Greece grows its own cotton!
However, the areas of cotton in the course of our bus are insignificant, spring crops and vegetables predominate. Settlements on both roads are rare. Many old abandoned industrial buildings and new but unfinished ones attract attention. Something very similar to the border areas of Slovakia or Hungary.
Roma settlements with scary houses collected from improvised materials are also available.
But there are quite Western European gas stations, motels, shopping malls (with Chinese names). The toll road speaks of the proximity of the tourist region. But its length is a maximum of 5 km. Meanwhile, the mountains are getting closer and closer, although the edge is already shrouded in twilight. Finally, in 70 minutes we arrive in Kalambaka (the train declared the passage of the specified route for 56). The train station is on the outskirts of town on a bypass road, but our hotel will take about 15 minutes. It is called "Aeolic Star Hotel" and is located in a small square on all sides, surrounded by cafes and restaurants.
Right behind the town (and such an impression - right above the hotel) hang rocks. The same Meteors. The cost of accommodation in the hotel 76.5 There are two nights. No breakfast. This is not a problem, as the room has an electric kettle and a refrigerator.
The room is a bit cramped, but we only have to spend the night in it.
A few words about the area where we stopped.
Meteors are a unique natural phenomenon, a natural phenomenon is single rocks (some adjacent to the mountain range), according to legend, they are underwater rocks at the bottom of the long high sea. Their height is 400-600 meters, most of them in the Middle Ages began to appear monastic monasteries, in order primarily to protect monks from the half-wit of the Turkish conquerors. In different centuries the number of monasteries was different (maximum reached 50), to our time there are only 6
The next morning we go to the bus station (100 m below the square with fountains). There are 2 daily buses from Kalambaki to Monastyri, at 9:00 and 12:00, and in the return direction only one - at 15:00. The cost of the trip is 1.60 €, unlimited ticket for the whole day 5.50 €. But its expediency is not clear at all, as the cost of three single tickets is lower.
Reading stories that some tourists go to the monastery on foot, in principle, it is realistic to go 6 km to the homeland, but the mountain roads are very narrow and not everywhere pedestrian areas.
While waiting for the bus - we noticed that in the houses opposite the tourists are offered an attraction in the form of flights over the rocks in balloons. But the cost was not specified
The bus, before going deeper into the mountains, makes a circle around the town, making stops near each of the large hotels (only 5) and in our square with a fountain. The bus is large, for international transport,
But there were no more than 20 passengers in it. All in masks. If you plan to visit all the monasteries at once, I recommend taking a flight at 9:00, go to the monastery of St.
Women that in trousers or short skirts are offered some obscure clothing, something between a skirt and an apron, the only difference is that in the Big Meteor it is free and reusable (at the exit you have to return), and St. Stephen's is worth 2 There are and remain in the memory of tourists.
The material is very close to the tarpaulin: - (I liked the Big Meteor more. First, it is the largest in area and the most valuable church relics are on display. More space and fewer tourists, although it is harder to get to. stairs first down, then sharply up All the monasteries are somewhat similar to each other: the overview offers the Museum of the Monastery, directly the Cathedral (in both no foto) and the Monastery Shop.
In the Church, in my opinion, services are not held, there is no smell of candles and incense. I can be wrong. Photo from the Great Meteor:
The Museum exhibits many ancient relics and artifacts (VIII-XII centuries), but photos are again prohibited.
In St. Stephen's Monastery, on the contrary, Church life is extremely playful. All the staff (women, nunnery) in monastic clothes, many tourists have school groups, there is also a Sunday church school. In 2021, Greece celebrates the 200th anniversary of Independence, there are relevant posters and literature. The monasteries of Valaam, Greater Meteora and St. Stephen's have small parking spaces. Most cars with Greek license plates, but also saw the French, Romanian and ours (VK - Rivne region).
A clear year, souvenir shops and vans with drinks and snacks are located near these monasteries.
Photo from St. Stephen's Monastery:
In the Monastery:
?
View of Kalambaka:
View from Kalambaka to St. Stephen's Monastery:
Photos of other monasteries.
Monastery of St. Nicholas:
Barlaam Monastery:
Holy Trinity Monastery:
Holy Barbarian Monastery (Rusanu Monastery):
We return by bus at 15:00 (all monasteries are closed to visitors at about the same time), there are obviously no other ways to get to Kalambaki, except by taxi.
The road in Kalambak passed through the village of Meteora, which consisted entirely of mini-hotels and taverns. What also drew attention to the fact that people live in caves created naturally in the rocks (weathering and erosion).
Who it is - could not be determined.
Maybe the Roma population. He also saw the training of amateur climbers trying to conquer the rocks in their own way.
After returning to Kalambak, we have lunch in one of the local taverns (the prices on the menu in taverns and restaurants are almost the same). Then we walk around the town. Sunday. All supermarkets are closed, but tourist shops (leather, fur, confectionery) are open.
Our nasty day is another move. Now to Thessaloniki. Again with a change in Paleoforsalos (09:28 - 10:25.10:37 - 12:43). When landing, no one checked the tests.
The first part of the move was not particularly memorable, except for a stop in the town of Trikala - it is clearly more than Kalambaka, says neat, most houses are multi-storey (in Kalambaka mostly private). In Paleoforsalols, the transfer is completely without adventure, I was surprised that our car is almost empty (except for us only 3 passengers).
As of today, they plan to open in 2022, with 2 lines with 23 stations at once. Fare - 0.90 There are up to 60 minutes per trip and 1.80 If more than 60 minutes.
There are 2 vending machines installed in the bus cabins - one sells a ticket, the other composts. But the first delivery does not give out. If you are interested, go to the airport (buses X1 and N1) for 1 ticket.
80 Yes, although we drove on the day of departure really 50 minutes. , The level of quality and prices is lower, but the closer to the center, the clearer and more expensive. Branded stores of one or another factory are very common.
We stay in a hotel. Nea Metropolis Hotel is located next to an old building from the early 20th century. Cost 144 Eat for 3 nights for two, breakfast included. The room is very strange - you can see traces of redevelopment, and most importantly - the recent extension of the bathroom, just built a box of drywall in which placed these amenities, very narrow, and a step above floor level.
Yes, by the way, in all rooms.
What was here before is a mystery to me. Probably a few multi-room apartments that were redesigned at the time.
Breakfast is unique - a restaurant on the top floor. At the entrance, a hotel employee sprays disinfectant on everyone's hands, then gives disposable cellophane gloves. You can only take products from them. And so - breakfast is quite good: a buffet with a wide selection of cheeses, ham, pastries, jams. Of the vegetables and fruits, only olives are available. Separately - about honey. On small packages it is written that it is floral, but to taste - 100% buckwheat. We are in Greece! "Yes, they are Greek"!
After the settlement we go in the direction of the sea (about 500 m). Why do I write "in the direction of the sea" and not in the direction of the beach? The fact is that in Athens, the entire embankment is locked in concrete and the descent to the water is not a word at all. Beaches start just outside the airport (towns of Perea, Agia Triadi, etc. - about 14 km from the city).
There were plans to sail there by boat, but, according to locals, after the storm on October 14 (and in Thessaloniki it was also significant), these flights were canceled.
We go to the waterfront near the Old Port. There is now a modern art space with museums, galleries, fashion clubs, etc. Then we walk along the promenade to one of the main business cards of the city - the White Tower. The length of the promenade is 2 km, it is built as old houses in the Art Deco style, and modern antique, and just modern. It looks something like this:
But all that unites them is the total presence of restaurants, cafes and taverns on the ground floors! Cafes continue on the perpendicular streets. I have never seen so many places where you can dine with sea views, even in Nice or Barcelona!
By the way, there are no hotels, they are all located far from the sea. Souvenirs are also quite far from the waterfront.
Regarding the embankment is the central and largest square of the city - Aristotle Square:
The region of Greece, the capital of which is Thessaloniki - is called Macedonia. It was through the name that the dispute between Greece and the Republic of Macedonia continued for almost three decades.
As a result, the Greeks achieved their goal - they forced the Republic of Macedonia to change its name to the Republic of Northern Macedonia. There is also a berth near the White Tower, from where two boats depart for a 30-minute cruise in the Gulf - one of them stylized as the ancient Greek ship "Argo" and the other as a boat "Kon-Tiki" by the famous T. Heyerdahl. Interestingly, there is no fixed ticket price - you need to order something on board. We sailed on the Argo, they had cheaper Greek coffee "Frappe" and hot chocolate (6 euros each).
I will not say about the prices for "Kon-Tiki", but they had a note on the billboard that if you do not order anything - the cost of the trip is 4 euros. However, Kon-Tiki operates far fewer flights than Argo.
The last flights of the ships take place around 7 pm, when the traditional magical sunset begins:
One day we decided to visit St. Demetrius Cathedral. From our hotel go 20 minutes: first up the street. Siggrou to the intersection with st. Olimpou, turn to the last right and walk until you see small green meadows on both sides - the one that will be the Roman Forum ...
...and what is higher - St. Demetrius Park. For this short distance you will see real non-tourist Thessaloniki.
Well, behind the park of St.
St. Demetrius' Cathedral itself appears.
From the middle, the Cathedral is impressive:
Contemporary painting:
Ancient frescoes:
For fans of shopping in German (LiDL stores, of course), you can continue the "vertical", and walking down the street. Agious Nikolau (St. Nicholas) to the street. Olimpiados and go to the LiDL store. But I warn you - to go up quite steeply. For lovers of alcoholic beverages, right in front of LidL there is a branded liquor store Olimpiados, but we did not visit the latter. Lidl hit ice cream at € 0.14 per 65 g and Greek Risini at € 0.95 / kg. For spilling in Ukraine, similar ones cost UAH 32 per 0.4 kg: - (
Shopping in Greece, after all, played a nasty heat on us, at the baggage check at Thessaloniki airport our luggage weighed 24 kg instead of the allowed 20.
Four extra kg. commission - the write-off was exactly two sums).
But the positive impressions of the trip were not affected, you just need to be a little more careful. The return flight took off and landed without delay (16:55 - 19:05), taking off noting that part of the runway was built on a washed-out peninsula strongly protruding into the sea (thinking, similar only to the Portuguese Madeira). Impressions of the trip to Greece (despite the current realities) are only positive, of course, lost some unproven, which will eventually be eliminated by new travels.